Уже восьмий рік після зміни назви обласного центру тривають негучні розмови про необхідність зміни його герба. І це логічно. Адже місто має бути геральдично представлене.
Пригадується, як через кілька днів після перейменування тодішнього Кіровограда в газеті «Голос України» з’явився перший такий проєкт від ініціатора перейменування художника Ігоря Смичека. Це був проєкт-картинка. На колосках пшениці під малим гербом стояли вже не птахи-лелеки, як було колись, а козак зі скіфом. Недоречні деревця навколо будівлі театру та шторки по куточках геральдичного щита свідчили про недотримання канонів створення герба міста. Після відповідних роз’яснень усі помилки усунули. Та справа досі не зрушилась…
Нинішню міську владу, яка має усі повноваження змінювати топоніміку, геральдику та впливати на інші гуманітарні речі, очевидно, влаштовує старий проросійський герб. Все українське в місті ми отримуємо по чайній ложці в певний, доведений кимось загадковим, проміжок часу. Восьмий рік повільно визнається нова назва міста. Лише недавно міська рада знайшла у собі сміливість відмовитися від старої назви. А область через нюанси чинного законодавства і досі залишається Кіровоградською. А як називаються перейменовані наші університети – вони обидва не кропивницькі… Коли відзначається день міста та чому? Усе це – зловісна тінь минулого, що десятиріччями зависає над людьми та містом, і досі нікуди не зникає.
Що ж сьогодні на гербі нашого міста? Колоніальна фортеця, вигаданий москалями вензель «святої», лелеки, які розтоптують святе для українця хлібне колосся… Коли ж герб змінить обличчя? Напрошується відповідь, що для організації і здійснення цієї роботи міська влада чекає чиєїсь команди.
Першим, після початку повномасштабної війни, геральдичним прикладом в Україні стали зміни в гербі міста Новоград-Волинського ще навесні 2022 року. Спочатку з його герба прибрали літеру Z, яка символізувала доросійську назву міста Звягель, а потім місту повернули його українську назву. Сподіваємось, що і у нас з’являться проукраїнські зрушення в геральдиці.
Анатолій Авдєєв, голова Української геральдичної колегії