Не варто аналізувати усі джерела, з яких відтворювалася біографія Марка Лукича Кропивницького – їх безліч. У 1940 році відзначалося 100-річчя з дня народження засновника українського національного театру. Тоді вперше уведено у науковий обіг упорядковану «Автобіографію» (за 65 років) М. Кропивницького. У ній Марко Лукич написав: «Я родився у 1840 році апреля 25, в селі Бешбайраки».
Цю дату – 7.V 1840 року за новим стилем – занесли до «Української Радянської Енциклопедії». Число без змін переніс у «Шевченківський словник» Леонід Стеценко – викладач Кіровоградськго педінституту ім. О.Пушкіна. За п’ять років до видання словника вийшла книжка Миколи Смоленчука «Марко Кропивницький і його рідний край». Автор розвідки, посилаючись на метричну книгу церкви Бежбайраків, стверджує, що Марко народився 10 (22) травня (літнього Миколи) 1840 року. Микола Кузьмович надіслав до редакції УРЕ копії знайдених документів. У 2-му виданні енциклопедії днем народження Кропивницького назвали цю дату. Здавалося б – все ясно. Але «Бібліотека української літератури» пізніше видає двотомник «Марко Кропивницький. Драматичні твори», у якому повідомляється: «М. Л. Кропивницький народився 25 квітня 1840 року», тобто 7 травня за н.с. Автор біографії Лариса Мороз – доктор філологічних наук, літературознавець.
Змінюються науковці, а розбіжності не стираються. Автори сучасні посилаються на попередніх, ніхто навіть не робить спроби дати наукову оцінку першоджерелам. Їх маємо два: вказана вище «Автобіографія» М. Кропивницького та метрична церковна книга. Якби вони доповнювали одне одного – ніяких проблем не було б. Натомість обидва викликають певні сумніви. Важлива деталь. 25 квітня ст. ст. православна церква вшановує євангеліста Марка. За церковними традиціями, дитині, народженій у день будь-якого святого, під час хрещення здебільшого дається ім’я її духовного покровителя, вона стає його тезкою. Тезоіменини відзначаються разом з днем народження, якщо навіть не збігаються у числі. У родині Кропивницьких таким було саме 25 квітня, день святого Марка. Воно й відклалося назавжди у пам’яті Марка Лукича.
Єдиним науковцем, який об’єктивно і з науковою аргументацією склав життєпис М. Кропивницького, вважаю доктора філологічних наук, професора, ученого-літературознавця Анатолія Новикова з Глухова, автора ґрунтовної монографії «Український театр і драматургія: від найдавніших часів до початку ХХ століття», виданої у 2015 році. Він називає дату народження М. Кропивницького 7 травня (25 квітня ст. ст.), посилаючись на «Автобіографію» Марка Лукича. На думку А. Новикова, запис у церковній книзі Покровської церкви Бежбайраків – елементарна помилка священика.
Виходячи з реалій, доходжу висновку: днем народження Марка Кропивницького слід прийняти 25 квітня (за старим стилем, як то було за часів Марка Лукича). Православна церква врахувала цей нюанс, вшановує пам’ять святого апостола Марка саме цього дня. Водночас вона поминатиме і великого драматурга, режисера і актора, патріота України, чиє ім’я носить місто на сивому Інгулі. Всі т. зв нові стилі – чужі, недоречні, привнесені в Україну, колись буде ліквідовано, ми повернемося до визнаного більшістю держав Європи календаря. 25 квітня стане справді днем народження Марка Лукича, про що він нагадував нам ще на початку ХХ століття.
Два роки тому ше й ішлося про перенесення праху Марка Лукича у наше місто. Адже кладовище у Харкові, де він був похований, сьогодні фактично знесене і перетворене на молодіжний парк. Могила драматурга збереглась, але у місті Кропивницькому вона б мала більше уваги і догляду.
Юрій Матівос