Координаційна рада із захисту української мови та культури повідомляє, що у червні звернулася до новопризначеного міністра культури Олександра Ткаченка з ініціятивою про початок діялогу щодо фундаментальних питань українського культурного будівництва.
Ініціятиву на словах підтримали, але команда відомого громадського діяча Олександра Донія, на якого міністр поклав підготовку національних круглих столів, у дещо закритий спосіб добирає обмежене коло їхніх учасників відповідно до критеріїв, які ніяк не формалізовані й не опубліковані. Складається враження, що круглі столи можуть стати потьомкінськими селами, відірваним від реальної ситуації в українській культурі. А там ситуація не просто невесела, небезпечна: приміром, підтримка українського книговидавництва профінансована з початку року на 0 грн., а деякі важливі культурні установи (наприклад, київський Будинок органної музики) знаходяться під прямою загрозою закриття.
Наклад українських книг впав більше ніж на 80% за один рік (!!!), Державна програма сприяння опануванню державної мови, яка мала бути затверджена ще рік тому, навіть не розроблена (а отже – фінансується теж на нуль грн.), а у цей час відбувається якась захмарна розмова про формування нових символів української ідентичности.
Пан міністр хоче замість існуючої сформувати якусь нову «українську ідентичність» і добирає собі співрозмовників, готових підтримати кидання бюджетних коштів на цю соціяльну інженерію, замість збереження та підтримки розвитку тієї української культури, яка помирає на очах?!
Отож, Координаційна рада із захисту української мови та культури підготувала відкрите звернення до пана міністра і просить широкої громадської підтримки. У зверненні зокрема сказано: «Українська культурна ідентичність, яка зазнала болючих деформацій під гнітом царської Російської імперії та тоталітарного режиму колишнього СССР, знаходиться зараз під величезним тиском як з боку глобальних тенденцій уніфікації, так і цілеспрямованого бажання потужної сусідньої держави – Російської Федерації – до кореня знищити її як таку.
Тому ми вважаємо, що як член Уряду, котрий не побоявся взяти на себе винятково амбітну ініціативу створення майданчика національного діалогу з фундаментальних суспільних питань, Ви конечно маєте знайти такий механізм його організації, який не залишав би за дверима жодні суспільні сили, які готові до участи в діалозі та прагнуть його.
Також, діалог не зможе бути ефективним, якщо оминатиме ті гострі кути, котрі існують не за круглим столом, а у реальному житті. Тобто круглий стіл повинен розглянути по суті саме ті проблеми, які викликають найбільші суспільні суперечності, та дати чесну відповідь на них з урахуванням всіх тих точок зору, що мають підтримку у суспільстві».