З 16 січня починають діяти окремі статті нового Закону про мову. Це певний крок в утвердженні української, але ж які тяжкі загрози несе нам російськомовний культурний і інформаційний простір. І ми мало що можемо йому протиставити…
- Моргенштерн
Середина 90-х за вікном. Ми з сестрою дивимося, як патлатий Агутін скаче босий по сцені в короткий штанцях. Ну, таке. На любителя, але в той час і вибору не було. Наші мами якийсь час вдивляються в екран телевізора, а потім видають: «Боже, шо ви дивитеся? Це ж якась первобитна людина». Ми сміємося – типу, дорослі нічого не тямлять в молодіжній музиці. Нам смішно. Ми нове покоління і розуміємося на трендах.
Я забула цю історію і не згадувала аж до нинішнього Різдва, поки на свята не приїхали племінники з Одеси і не показали нам з мамою Моргенштерна. Може б, хтось і радий сказати на нього «пєрвобитна людина», поржати з того, шо ця молодьож слухає, але боюся, що проблема значно глибша. Бо саме його кліп у новорічну ніч посів друге місце за переглядами в українському сегменті Ютубу. А за результатами 2020 року, його інтерв’ю в Дудя потрапило в топ-десятку відео, найбільш популярних в Україні. Школота сходить з розуму від однієї тільки згадки про нього, а кліпи набирають по 90 млн переглядів.
І здавалося б, ну що тут такого? Чергова іграшка для підлітків, яка за пару років забудеться. Бо в сучасних цифрових умовах зірки швидко з’являються і так само швидко згасають. Але пам’ятаймо, що Моргенштерн – російський виконавець. І той колосальний вплив, який він має на молодіжну аудиторію, гріх було б не використати. І Кремль це активно використовує.
Саме в тому інтерв’ю, яке потрапило в українські тренди за 2020 рік, Моргенштерн заявляє, що «Путін – красавчик і мощний мужик». І зовсім «випадково» так збіглося, що родина Моргенштерна дотична до російського нафтового бізнесу, багато років співпрацює з російською владою, а розкруткою Моргенштерна займається піарник Кремля!
Попкультура вже давно стала засобом інформаційної агресії в руках ФСБ. Розкручують кумирів, а потім втюхують через тих кумирів потрібні тези. Тобто створюють своєрідних моторол культурного фронту.
А що може протиставити Україна російській музиці, чия популярність накачана нафтовими доларами? Звісно, щось може! Але у нинішньої влади завдання інше!
- Дудь
Програма «вДудь» також потрапила в тренди українського сегменту YouTube за результатами 2020 року і так само в тренди новорічної ночі. Феномен Дудя всіх дивує – типу російський опозиційний журналіст, до якого на інтерв’ю приходять відомі в усіх пострадянських країнах люди. Тільки «випадково» так стається, що всі ці люди з проросійським відтінком.
Уявіть, що ви зараз захотіли знімати такі інтерв’ю? Хто до вас прийде із мегавідомих людей? Та ніхто. Бо хто ви такий?! А тут раптом до маловідомого журналіста приходять такі солідні особи. Особисто мені історія Дудя повністю нагадує історію Гордона. До нього теж ні з того, ні з сього почали ломитися відомі люди. І він на багато років засмітив російськими обличчями український інформаційний простір. А минулого року навіть взяв інтерв"ю у головного терориста!
Перегляньте кілька програм Дудя і почуєте, що майже всі його гості розказують, який Путін маладєц, як все правильно робиться в «ДНР» і т.ін.
У мережі вже з’являлися поодинокі статті, у яких програму «вДудь» порівнюють зі створеною в Союзі (з ініціативи КДБ!) програмою «Взгляд». Програма була розрахована на молодь, яка вже не хотіла жити радянськими догмами. З одного боку, політика програми давала ілюзію свободи слова, протестності, але насправді всі її меседжі буди узгоджені й керовані. Типу – випускайте пар, але контрольовано.
І от що цікаво у новорічну ніч – в трендах YouTube опинилося інтерв’ю Дудя з українським тревелблогером, колишнім ведучим «Орла і решки» Птушкіним. І все так гарненько зроблено. Птушкін і Дудь подорожують Туреччиною, про щось там щебечуть. І зовсім «випадково» зустрічають в Туреччині українця, який розмовляє з ними чистою українською, і до цієї розмови навіть приєднується сам Дудь і теж говорить українською!! Наша бубочка, хороший опозиціонер. На тобі цукерочку.
Але цікавою є саме роль українця Птушкіна, бо він якраз із цим хлопцем продовжує розмовляти російською. На запитання «Чому?» відповідає звичною кремлівською тезою: «Ну потому, что я говорю по-русски. Я ТОЧНО ЗНАЮ, ЧТО ОН МЕНЯ ПОЙМЕТ. Я не хочу КИЧИТЬСЯ тем, что знаю украинский.... у меня русскоязычный блог – ну просто потому что я знаю русский язык. Если бы я знал испанский, на котором говорит не 250 млн. человек, как на русском, а полтора миллиарда, то мой блог был бы на испанском. … Это история про то, что ты же хочешь охватить большее количество людей. Есть же такая задача. Я просто говорю и делаю видео на том языке, который понимает большее количество людей. Вот и все».
Отже, йде свідоме нав’язування тези: «НЕ знімайте відео українською. Бо не будете популярними!! Тільки російська, тільки хардкор!»
І ви помітили це слово – «кичиться»? Тобто говорити українською – це кічітся!! – «от і не кічіться, дєті, ви ж нормальні. Будьте й далі російськомовними».
Тобто в новорічну ніч мільйони українців подивилися відео, у якому їм втюхали ідею, що більш вигідно говорити російською і нею ж робити увесь контент. А також показали, як хороший російський типу «опозиціонер», поважає їхню мову, і вабщє всьо у нас харашо, був би мир і щастя, просто палітікі пасорілісь.
Дудь – молодіжний блогер, отже, ця боротьба йде саме за наше молоде покоління!
Такі собі а-ля мотороли культурного фронту. І якщо ви спробуєте сказати своїй дитині, щоб вона не слухала те лайно, яке озвучують ці "кумири", то дитина навмисне слухатиме ще з більшим азартом. Бо ви ж типу вже старі, не в тренді, і взагалі – шо там ті дорослі розуміють? От вам і вдало використаний пропагандистами конфлікт поколінь.
- Українська синхронність
Нещодавно український співак Потап оголосив, що запише пісню з прихильницею Путіна – російською співачкою Бузовою. Пояснив це так, що, мовляв, нікуди не дінешся, російські співаки мають більше підписників, більше фанатів, а отже, потрібно миритися і дружити. Після скандалу в мережі він від своєї ідеї нібито відмовився, але хто зна, чи надовго.
І знову ж таки – все б нічого, якби цю нав’язувану дружбу ми раптом не почали чути з уст наших посадовців. Про Коломойського, який нам розказував те, що кров за 5 років забудеться, я вже мовчу. Бо тут виявилися офігенніші заяви. Сам Хомчак – Головнокомандувач Збройних сил України – заявив, що «не всі росіяни ненавидять Україну і якщо війна закінчиться, нам доведеться вибудовувати стосунки з сусідом».
Ми прекрасно розуміємо ці лінгвістичні засоби маніпуляції! Війна не закінчується сама собою. І до її закінчення ще дуже далеко, але чомусь саме зараз, синхронно з російськими пропагандистами головний військовий начальник України – заговорив про ВИБУДОВУВАННЯ СТОСУНКІВ З ВОРОГОМ.
Ще один дзвіночок – на днях переобрали голову представництва України в ПАРЄ. Слуги пояснили це тим, що потрібно не лише акцентувати на тому, хто ворог. Колишня очільниця Ясько заявила, що на неї тиснув Єрмак за її проукраїнську позицію. Цікаво, що нову очільницю Мєзєнцеву, яка раніше виступала за повернення російської мови в освітній процес, обрали голосами депутатів від Слуг і ОПЗЖ.
Тобто ідея про те, що кров треба забути – почала своє агресивне впровадження. Нинішня влада цю кров уже давно забула, а тепер справа за народом – або він забуде кров і пробачить усі російські злочини, або забуде цю зелену владу, як страшний сон!
Ольга Кирилюк