Може, треба перебороти в собі Івана?

24 серпня відбулася всеукраїнська прем'єра українського історичного фільму режисера Олеся Саніна «Довбуш». В основі сюжету — життя найвідомішого з опришківських ватажків у Карпатах Олекси Довбуша. Стрічка – одна із найдорожчих українських фільмів — бюджет 120 млн грн (державна частка — 65 млн грн). Демонструється він і у нашому кінотеатрі «Портал».

В історію кінематографічних звернень до образу Олекси Довбуша увійшли стрічки «Олекса Довбуш» 1959 року режисера Віктора Іванова із Афанасієм Кочетковим у титульній ролі, та «Легенда Карпат» 2018 року режисера Сергія Скобуна із Валерієм Харчишиним.

Ось деякі враження від фільму. Надія Паливода: «Божечки, який класний фільм. Які шикарні, дорогі й масштабні зйомки. Які харизматичні й красиві актори. Дві години неймовірного кінематографічного щастя. Якби я дивилася вдома на ноуті, то постійно скрінила б скріншоти. Деякі кадри настільки чудові, що з них хочеться писати картини. Дуже допомогли зі зйомками нам брати поляки, видно, що виклалися на всі сто. І це трохи дивно, бо за сюжетом там українці дають прикурити полякам, але то вже нюанси.

Саме такими я й уявляла собі справжніх карпатських гуцулів – таких, від яких дух захоплює і про яких легенди ходять. Так, до речі, у тих краях всьо кишить легендами про Довбуша. Якось після першого курсу філфаку мені пощастило із Зоєю Лебідь побувати в Карпатах. А нам тоді задали на літо фольклорну практику – збирати місцеві пісні, оповідки, приказки. Я до цього завдання поставилася серйозно і справді в старших людей розпитувала і записувала. Якось мені розповіли таке:

– Оно бачите, розколота скеля. То Скеля Довбуша. Значить, одного разу була велика гроза і блискавка, то Бог посилав. А на скелю виліз чорт і скакав там, викручувався, дражнив Бога. Казав: "А шо ти мені зробиш?". Бог розгнівався і послав блискавку, яка ту скелю надвоє розрубала. А чорту хоч би шо, скаче. Аж тут прийшов Довбуш і вбив його. З тих пір вона так і називається.

У фільмі чортів немає. Але є два протилежних погляди на український народ.

– То раби, – каже Іван. – З них чужаки шкуру деруть, а вони терплять і тільки один одного гризуть. Не треба їм свобода. Їм гроші треба. Вони за гроші й тебе здадуть.

Але Олекса з ним не згоден, він вважає, що цей народ буде боротися за свою свободу, тільки хтось мусить його повести за собою.

А я була фундаментально згодна з Іваном і кивала йому головою. Бо щодня бачу людей, які не здатні ні за що боротися, і крім власного збагачення їх ніщо не цікавить.

Але може, все складніше. Може, треба перебороти в собі Івана. Може, вся справа в тих одиницях, які здатні вести за собою. І про яких потім складають легенди. Легенди, які навіть через багато років мають силу пробуджувати і надихати на те, щоб не бути рабами».

Інна Дорошенко: «Нарешті настав той день, коли ми насолодились довгоочикуванним фільмом "Довбуш". Гордість роспирала від того, що українське кіно є!!! Фільм, який дарує такий спектр емоцій, що, мабуть, не засну сьогодні.

Шановні мною актори – Олексій Гнатковський, Сергій Стрельніков – ВИ неперевершені!!! По закінченню сеансу зал аплодував. Раджу всім не пропустити на великому екрані.

Слава Україні»!

 


Надрукувати   E-mail