Чи є музична наука інтелектуальним фронтом в реаліях військових подій? Якими шляхами дослідження музичної спадщини формують національну ідентичність? Саме про такі важливі речі говорилося під час презентації музикознавчих та етномузикологічних праць Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАН. Захід відбувся в межах проєкту «Національна академія наук України – бібліотекам», що відбувся 11 жовтня у відділі мистецтв обласної наукової бібліотеки імені Д. Чижевського. У Кропивницькому музичну колекцію наукових видань анонсував мистецький фестиваль «Осінь з музикою Кароля Шимановського».
Видання останніх років з подарункового книжного кошику (близько 70 одиниць) для зацікавленої аудиторії представляла наша землячка, старша наукова співробітниця інституту, кандидатка мистецтвознавства Ірина Сікорська. Найвагоміша праця, досвідом роботи над якою Ірина Михайлівна ділилася неодноразово не лише перед кропивницькими науковцями й студентами, а й демонструвала її друковані зразки на науковій конференції у Віденському університеті перед світовою науково-музичною спільнотою вже під час війни, – це поки що шість томів ґрунтовної, унікальної за своєю сутністю «Української музичної енциклопедії». І хоча функції науковиці при роботі змінювалися від головної редакторки, заступника головного редактора, наукового редактора до відповідального секретаря окремих томів і водночас авторки великого масиву статей, для Ірини Михайлівни опрацювання музичної енциклопедії стало, без перебільшення, справою всього життя.
Перед слухачами розгорнулися захопливі історії, зокрема про перевидання багатотомної «Історії української музики» – фундаментального джерела для всіх галузей музичної освіти, що усвідомлює, переосмислює і повертає з небуття заборонені, спеціально втрачені твори, відновлює хід музично-історичних процесів без імперсько-радянських наративів. Йшлося про реконструкцію, розшифрування і видання нот повного зібрання творів М.Леонтовича з латинською транслітерацією й англійським перекладом, що дозволило нашим митцям під час війни активно популяризувати українську хорову музику серед європейської спільноти. Не обійшлося без презентування фрагментів прем’єри ораторії «Скорбна мати», написаної у 1925 році сподвижником М. Лисенка та К. Стеценка, діячем українського духовного відродження Я. Яциневичем. Нотний примірник новознайденого твору можна було переглянути на виставці-розкладці.
Демонструвалися також індивідуальні монографії з доробку відомих українських музикознавців В. Кузик, М. Хая, І. Лісняк, О. Летичевської тощо, створені за різними напрямками музичних досліджень. З етномузикологічної літератури представлялося перевидання двотомника пісень записів К. Грушевської, збірки народних пісень Чернігівщини, Полтавщини, Київщини, Волині, підготовлені відомою етнологинею Л. Єфремовою, кримськотатарський фольклор, записи народно-пісенної творчості Донеччини та багато інших.
Серед робіт, представлених модераторкою, присутня також колективна монографія «Блюменфельди, Нейгаузи, Шимановські: музичні родини на перехресті культур» під редакцією О. Полячка, що містить науково-дослідницькі роботи кропивницьких музикознавців.
Також на цьому заході пролунали пісні у виконанні студента ІІ курсу відділу співу Кропивницького музичного фахового коледжу Павла Задорожного (кл. О. Безая, концертмейстер С. Концедалова), та фольклорного ансамблю КМФК під керівництвом та за участю відомої кропивницької фольклористки Наталії Терещенко.
Єлизавета ЄРШОВА, студентка ІІІ курсу відділу «Теорія музики»,
Марина ДОЛГІХ, кандидатка мистецтвознавства, Кропивницький музичний фаховий коледж