Нас і коронавірус не бере? Якби ж то…

Щодня цифри збільшення хворих в Україні на цей проклятий коронавірус, який так тяжко нашкодив усім і скрізь, не перестають шокувати – 2000, 2200, 2400, 2700. 2500! А тут діти пішли до школи, а тут треба проводити вибори. І вже неможливо хоч щось зупиняти і обмежувати, бо й так у всіх одні збитки, втрати і нестатки.

Якщо проаналізувати усі цифри і показники, пов’язані з нинішньою пандемією, то можна сказати, що наша, Кіровоградська область, має свої, позитивні особливості. Так, у нас не найменше хворих загалом – ми треті знизу після Луганщини та Херсонщини. Але у нас – найменше хворих на даний момент. Їхня кількість поступово зростає десь від пів сотні до вже на вчора 91 людини. Але досі не перевищила, і дай Боже, найближчими днями не перевищить, ста.

Тоді як у Києві, скажімо, не згадуючи вже західні області, більше десяти тисяч! Та навіть у близьких до нас Черкасах більше тисячі хворих на вчорашній день.

Правда, у нас рівень смертності, і це вже відзначалось, порівняно вищий, ніж у сусідів – близько п’яти відсотків. Тоді, як навіть на Львівщині, де більше 16 тисяч загалом захворілих, цей показник на один відсоток менший. Абсолютна більшість смертей на Кіровоградщині припадає на період першої хвилі пандемії.

Отож, нам слід бути дуже обережними, не нехтувати превентивними заходами. Мені здається, саме завдяки тому, що у нашому місті суворіше дотримуються маскового режиму, ми й маємо не такі загрозливі показники. Бо побачене цього літа у Тернополі і Одесі здивувало: таке враження, що там про пандемію навіть не чули. А цифри захворюваності просто вбивчі – у десять разів більші наших.

Світлана Орел


Надрукувати   E-mail