Пам'ятаєте, я писала про позорисьео з дарунком, який прийняв від голови Президії Боснії та Герцеговини Додіка міністр закордонних справ Росії Лавров? Так от – українську ікону вивезли з Донбасу через Росію та Сербію.
Про це розповів колишній очільник Асоціації ветеранів Армії Республіки Сербської Драган Савіч в інтерв'ю депутату від опозиційної Сербської демократичної партії (СДП) у парламенті РС Небойше Вукановичу.
За словами Савіча, 29 травня 2018 року в Баня-Луці ікону Додіку подарував Душко Вукотич, голова Асоціації ветеранів Армії Республіки Сербської. «Вукотич привіз ікону з Донбасу через Росію та Белград», – сказав Савіч, додавши, що не знає, чи були у Вукотича будь-які супровідні папери для цього, як це зазвичай буває за таких обставин.
Згідно із оприлюдненою на сторінках Фейсбук інформацією від "Балканського оглядача", Вукотич поїхав на Донбас у 2018 році для участі у засіданні об'єднання «Спадкоємці перемоги» (ця організація активно працює в окупованих Криму та Донбасі).
Представники «влади» Луганська та Донецька нібито і передали очільнику сербських ветеранів ікону із зображенням Святого Миколая, яку він потім привіз Додіку. Таким чином була спростована заява представників Додіка про те, що ікона останні 15 років належала родині з Баня-Луки.
"Яка сімейна ікона, це все брехня і шахрайство!", – сказав Савіч, коментуючи цю розповідь.
Сам Вукотич, який нібито привіз з Донбасу та подарував ікону Додіку, не підтверджує і не спростовує звинувачення на свою адресу, заявивши лише, що нехай розслідування веде Інтерпол.
Тим часом ікону, яку Лавров вирішив повернути як небажаний подарунок, вже передано посольству БіГ у Москві, після чого посол Боснії і Герцеговини в Російської Федерації Желько Самарджія привіз її в Сараєво в п’ятницю та передав безпосередньо соратникам Додіка.
Кабінет Додіка оголосив, що наразі ікона зберігається в сейфі. Відразу після цього посольство України в БіГ попросило офіційно пояснити, як ікона потрапила в БіГ, зазначивши, що цілком логічно повернути ікону в Україну, оскільки вона є її власністю.
Ярослава Різникова