Днями рашисти розбомбили залізничну станцію у Павлограді. Наша, сподіваємось, вціліє. Їй уже більше 150 років.
Старші покоління мешканців сучасного міста Кропивницького ще пам'ятають залізничну станцію і вокзал 50-х років минулого століття. Історія цих важливих об'єктів одного з найпоширеніших видів наземного транспорту починається з 1865 року, коли на одній з перших залізниць України було завершено спорудження залізничної гілки Бірзула-Єлисаветград. Прокладання колії з Одеси на південь, а не на Київ, як того бажали окремі урядовці, домоглися місцеві купці. Вони умовили німецького підприємця барона Унгерна Штенберга фінансувати будівництво залізниці, гарантуючи йому у майбутньому колосальні прибутки від транспортування зерна до Одеських портів майже з усього півдня України.
"У серпні 1868 року купці Єлисаветграда завантажили на своїй станції перший вагон пшениці", – повідомляли одеські газети. Станція і вокзал за свою історію змінили кілька назв: Єлисаветград, Зинов'ївськ, Кірове-Українське, Кіровоград-Кропивницький.
Юрій Матівос
Світлина приблизно до 1940-х років, змінилася лиш привокзальна площа – з неї прибрали декоративний пам'ятник.