На початку липня ювілейна дата з дня народження онука видатного драматурга І. Карпенка-Карого Назара Юрійовича Тобілевича, який причетний до відродження нашої степової перлини – хутора Надії.
Назар Юрійович Тобілевич, онук корифея українського театру І.К.Карпенка-Карого (Тобілевича) – доктор технічних наук, професор, видатний вчений у галузі теплообміну і гідродинаміки. Він був усебічно ерудованою людиною, людиною честі, твердих переконань і принципів. А ще великий патріот України, який брав близько до серця всі її успіхи і невдачі.
Народився 3 липня 1909 року на хуторі Тобілевичів Надія. Його батько – Юрій Іванович Тобілевич – син І.К.Карпенка-Карого (Тобілевича), інженер, закінчив Львівську політехніку; мати – Наталя Всеволодівна Авдієва, дочка відомого у Єлисаветграді нотаріуса, отримала домашню освіту.
Навчався Назар Юрійович у Єлисаветградській чоловічій гімназії. Трудову діяльність розпочав у 1926 році трактористом. У 1926-1929 роках здобував освіту в політехнічній профшколі міста Мелітополя на Запоріжжі, де за відмінні оцінки отримував стипендію імені Івана Франка. Після закінчення працював майстром, змінним інженером, начальником цеху заводу «Вуглехім» у Донецькій області.
З 1931 року перебував на дійсній службі в Червоній армії.
Вищу освіту отримав у 1938 році, закінчивши Київський технологічний інститут харчової промисловості. Через десять літ захистив кандидатську, а в 1969-ому – докторську дисертацію.
Від початку війни перебував у діючій армії, у жовтні 1941 року був поранений, потрапив у полон, звільнився з нього.
У 1958 році за результатами конкурсу Н.Ю.Тобілевич зарахований на посаду доцента кафедри теплоенергетики Київського технологічного інституту харчової промисловості. У 1962-ому створив кафедру промислової теплоенергетики, яку очолював майже чверть століття. Ще через десять літ затверджений у вченому званні професора.
Назаром Тобілевичем заснована наукова школа, яка стала фундаментом підготовки науково-педагогічних кадрів кафедри. За його безпосередньої участі виконані роботи з вдосконалення систем теплоенерговикористання близько 60-ти цукрових заводів України.
Вчений є автором близько 200 наукових праць, в тому числі 11 винаходів.
Н.Ю.Тобілевич нагороджений орденом Вітчизняної війни, медалями «Ветеран праці», «на честь 1500-річчя Києва». З 1999 року як видатний діяч науки і техніки України Н.Ю.Тобілевич одержував стипендію Президента України.
Великий патріот України, він проводив велику роботу для розвитку і збагачення національної культури, брав діяльну участь у створенні і становленні садиби-музею І.К.Карпенка-Карого “Хутір Надія”. Приїздив на щорічні театральні свята «Вересневі самоцвіти». До свого 70-річчя Назар Юрійович, за традицією, посадив на рідному хуторі дуб «Назар».
Тяжко хворіючи, він заповів своїм дітям, щоб його поховали на Карлюгівському кладовищі, біля родинного хутора славетних Тобілевичів.
Помер Н.Ю.Тобілевич у 2001 році на 92-му році життя в Києві. Його перевезли на Хутір Надія і поховали поруч з дідом І.Карпенком-Карим. На могилі встановлено хрест.
Разом з дружиною Галиною Гнатівною вони виховали двох дітей – дочку Олесю та сина Олександра.
Онук Назара Юрійовича – Андрій Валерійович Жолдак – український театральний режисер – заслужений діяч мистецтв України, лауреат низки відзнак міжнародних театральних фестивалів, а також премії ЮНЕСКО, кавалер ордена «За заслуги» III ступеня; з 2006 року проживає у Німеччині.
Валентина Тобілевич