Навчатимемось в підвалах чи у бабусі на городі?

Триває визвольна війна України проти відкритої російської агресії. А разом з тим триває і підготовка освітніх закладів до нового навчального року, ініційована Міністерством освіти і науки. Очільники МОН вирішили, що, не зважаючи на війну, школярі та студенти мають навчатися офлайн. Для того, щоб вберегти учнів та студентську молодь, заплановано перевірити наявність укриттів у навчальних закладах. За планами керівників МОН, після оголошення повітряної тривоги здобувачі освіти та педагоги мають оперативно перервати навчання і добратись до укриттів, де перечекати небезпеку.

Вимоги до укриттів, оприлюднені ДСНС – зокрема, наявність у шкільних підвальних приміщеннях електроживлення, засобів пожежогасіння та медичної допомоги, вентиляції, шанцевого інструменту, ємностей з водою, двох евакуаційних виходів. Стіни мають бути не менш як у дві цеглини завтовшки, або ж із залізобетонних блоків. Не має бути в укритті ніяких легкозаймистих речовин.

Яка ж ситуація з відповідністю цим вимогам у школах Кропивницького? П’ять шкіл, розташованих як у центральній частині міста, так і ближче до околиць – є старовинними будівлями–пам’ятками архітектури. Їх підвали облаштовувались зовсім не як укриття, а як сховища для продуктів (оскільки 100-120 років тому холодильників не існувало) чи для зберігання певного обладнання. Більше того, ці школи мають, нехай і частково – дерев’яні перекриття, що вкрай небезпечно через відсутність вогнетривкості. Ще більш гострою проблемою цих укриттів (і не лише в згаданих школах) є відсутність другого виходу, а також «завантаженість» різними технічними засобами та матеріалами. І якщо одне з проблемних питань можна вирішити, повиносивши зайві речі, то побудувати другий вихід до 1 вересня – звісно, нереально.

В інших школах міста підвальні приміщення сучасніші і краще відповідають вимогам ДСНС. Проте й вони іноді мають лише один вхід-вихід, або ж не можуть вмістити всіх учнів та освітян школи. Проблему кількості учнів і вчителів очільники міністерства пропонують вирішити, організувавши навчання в дві зміни. Але батьки учнів зазначають, що в такому випадку вже з кінця жовтня завершувати навчання у другу зміну доведеться затемно, фактично майже поночі, що досить тривожно знов-таки з огляду на війну.

Відносно якісні укриття мають великі школи сучасного типу, збудовані у 70-80ті рр.. Але чи можуть такі укриття врятувати від прямого влучення російської ракети? Буквально на днях російські агресори поцілили ракетою в будівлю Харківського педагогічного інституту ім. Г. Сковороди, охоронець інституту загинув. У Києві російська ракета, що впала у двір дитячого садка, зробила воронку глибиною шість з половиною метрів, у будівлі, звісно, вилетіли всі шибки та було суттєво пошкоджено дах. На щастя, загиблих та поранених немає – дитсадок того дня не працював. А 30 червня у Харкові загинула військова-доброволець з Бразилії Таліта ду Вале – ракета влучила в укриття, спричинивши пожежу, і жінка-снайпер задихнулася від диму. Що в подібному випадку може чекати на заклад, повний дітей та вчителів – не хочеться навіть думати.

До всього, військові говорять, що час між початком повітряної тривоги та можливим прильотом рашистської ракети становить 7-10 хвилин. Це означає, що слід опрацювати з учнями досить-таки швидке переміщення з класів в укриття. І саме у великих школах переміщення з верхніх поверхів може забрати дещо більше часу, ніж 10 хвилин. Провести ж влітку тренування з учнями немає можливості через відсутність тих-таки учнів.

Днями батьки учнів зібрали підписи під петицією до президента України щодо початку навчального року лише в режимі онлайн, тобто дистанційно. МОН у відповідь на критику пропонує батькам учнів, самим обирати форми навчання, і за бажання перейти на екстернатну форму, тобто навчатись вдома самостійно, прийшовши до школи лише для складання іспитів. Які рішення будуть прийняті – стане зрозуміло найближчим часом. У містах і селах України запрацювали спеціальні комісії, які мають визначити, чи відповідають шкільні підвали критеріям «найпростіших укриттів», і чи можливо їх переобладнати до 1 вересня. Про результати роботи такої комісії у Кропивницькому стане відомо у серпні. А поки батьки учнів вирішують, що краще – спілкування дітей у колективі та переваги живого навчання, чи безпека та знаходження вдома, або й переїзд до родичів у віддалене село. На жаль, такі реалії повномасштабної війни, розв’язаної Росією проти України.

Аліна Правденко

А тим часом Протягом першого тижня від початку навчання, а також щоквартально в освітніх закладах проводитимуть тренування евакуації до укриттів, повідомив на брифінгу начальник головного управління ДСНС у Кіровоградській області Віталій Миронюк. За його словами, в області 866 закладів освіти. Відповідно до ще довоєнної інформації, у 107 об’єктів є захисні споруди, сховища та протирадіаційні укриття. Ще у 70 освітніх будівлях області організували укриття людей у спорудах подвійного призначення та найпростіших укриттях. Персонал та учні 10 закладів освіти укриваються у захиcних спорудах суб’єктів господарювання, які розташовані неподалік.

«До 12 серпня здійснюватимуть комісійні перевірки закладів освіти щодо їх готовності до навчання офлайн. Якщо знайдуться порушення, керівники мають їх усунути протягом тижня. Наразі вже перевірили 707 навчальних закладів, проте інформація ще оброблюється, тому узагальнених даних поки немає. Щодо закладів, які не відповідатимуть результатам перевірки, рішення прийматиметься індивідуально. Є багато заходів, які можна вжити, у тому числі використовувати перший поверх з врахуванням додаткових захисних заходів, мішки з ґрунтом і таке інше. Якщо не вдається і такий варіант, спрощується варіант навчання», – зазначив начальник ДСНС.


Надрукувати   E-mail