27 серпня Мишкові мав би виповнитися 31 рік. До свого дня народження він не дожив три дні. На фронті загинув наш земляк лейтенант поліції, учасник Євромайдану та антитерористичної операції Михайло Головін.
Трагічну новину повідомив його друг, однокласник і колега Антон Личко, який також сьогодні захищає Україну від рашистів. «Любий друже, Арійцю, ти справжній чоловік і дійсно козацького роду. Вся Україна перед тобою в боргу. Ти занадто багато віддав, занадто... Але саме ти карбував нашу Перемогу і продовжиш жити в наших серцях і пам'яті. Нам всім тебе дуже не вистачатиме».
Для тих, хто знав Михайла, він назавжди залишиться молодим, товариським, усміхненим, вірним другом і компетентним колегою. Він народився в Кропивницькому, навчався в 16-ій школі, потім у технікумі механізації сільського господарства на відділенні правознавства. У 2017 році Михайло Головін здобув спеціальність «правознавство» в Національній академії внутрішніх справ. Кілька років працював провідним спеціалістом відділу представництва у судах та інших органах юридичного управління ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області. А з квітня 2019 року розпочав службу у Національній поліції, отримав звання лейтенанта. Постійно підвищував власну кваліфікацію. Закінчив курси парамедика, аби вміти допомогти побратимам під час бойових дій.
На момент вторгнення росії на територію України продовжив службу в роті спеціальних операцій «Еней» департаменту поліції особливого призначення (об’єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють») на посаді заступника командира взводу №1. Брав учать у бойових операціях, що проводилися його підрозділом. Був мужнім, сильним, безстрашним…
Він щиро поважав своїх батьків. Михайлом його назвала мама Лілія Анатоліївна Зайцева на честь свого чоловіка – також Михайла Михайловича Головіна. Любив дружину Вікторію і маленьких синочків. Старший успадкував родове батьківське ім’я – Мишко. І в усьому намагається бути схожим на нього.
Михайло загинув під час виконання бойового завдання 24 серпня – на День незалежності України біля села Кліщіївка Бахмутського району Донецької області. До свого дня народження він не дожив три дні, назавжди залишившись тридцятирічним.
Поховали бійця на Алеї слави Далекосхідного кладовища м.Кропивницького.
Ольга Кизименко