Мушу визнати, що здатність передбачати майбутнє у мене не блискуча. Я правильно спрогнозувала напади грабіжників на новенький котеджик біля театру імені Кропивницького в однойменному місті. Але була надмірно категоричною, коли стверджувала, шо ця споруда не зацікавить потенційних мешканців. Про це писала ось тут:
У Кропивницькому роздаватимуть безплатні котеджі (ФОТО)
Спочатку від будиночка безслідно щезла поїлка. Потім хтось викинув на дорогу табличку, далі там з’явився пакет із м’ясним пюре для кота і через пару годин зник. Знаючі люди сказали: це бомжі підібрали і з’їли, бо то продукт смачніший від «людського».
Якось увечері помітила біля будиночка групу чоловіків у чорній формі – патруль чи що? Один з них тримав на руках кошеня. Виявилося, що патрульні підібрали його на вулиці, у тваринки перебита лапка і тепер вони телефонують до зоозахисників, щоб ті допомогли.
Номери зоозахисників, знайдені в мережі, не відповідали, патрульним треба вже було йти і вони з полегшенням передали котика якомусь хлопцеві із групи зацікавлених перехожих. Той вів тривалі телефонні переговори зі знайомими, дізнаючись координати зоозахисників, дзвонив туди, але коли я змерзла і пішла, позитивного результату не було.
А потім неподалік цього незаселеного теремка з’явися кіт! Ніхто його не приніс, прийшов на власних чотирьох, байдуже понюхав розкришений хліб, покрутився довкола хатки і рушив за мною. Я подумки подякувала за довіру, але не дуже ввічливим вигуком і жестом запропонувала йому повертати назад. Кіт не наполягав і пішов на газон. Явно це був домашній, ситий та доглянутий кошачок із сусідніх з театром багатоповерхівок, який просто вийшов сюди провітритися. Теремок як житло чи тимчасовий готель його явно не цікавив, бо ж приміщення не опалюється…
Ще одна зміна антуражу довкола котячої хатки – хтось щедро відвантажив собі додому пів купи субстрату для котячого туалету. На снігу помітні численні відбитки дорослих котячих лап і сліди значно меншої істоти. Ні, це не маленький Том там походив, а великий Джеррі. То були, перепрошую, щурєчі сліди. Видно, пацюка привабили хлібні крихти. А згодом може, зацікавить і теремок – теж не як житло, а як харч або точилка для зубів.
Ніна Даниленко
