Влучила стріла Амура в серце – парк закладений. Схибив малий – теж парк закладений. То в Росії відразу за пістолі і на дуель. “Порахуйте, господа, двадцять кроків, повертайтеся і стріляйте…” Тут інша ментальність в прояві сердечних почуттів.
Парк – це окремий світ зі своїми мешканцями, зі своїм характером, зі своєю біографією. Історія славнозвісного парку у Веселих Боковеньках тісно пов'язана з трагічною історією кохання Миколи Давидова і Ганни Бурдзункевич – дочки поміщика з сусіднього села. Дівчина пошматувала серце пану Миколі, вийшла заміж за іншого, і померла молодою. Давидов же вислав дорогу від станції, куди привезли тіло померлої коханої, до кладовища пелюстками троянд. Микола Давидов так ніколи й не одружився, все своє невитрачене почуття він віддав парку.
Любовним почуттям завдячує своїй появі і чудовий Софіївський парк. Він заснований у 1796 році польським магнатом Станіславом Щенсним Потоцьким на честь дружини красуні-грекині Софії, і подарований їй до дня іменин в травні 1802 року. Ідея спорудження парку в романтичному стилі з використанням римської та грецької міфології належала самій Софії.
Все-таки створювати парки краще, ніж стрілятись.
За матеріалами з відкритих джерел