…Баба Соня лущила цибулиння в якусь стару каструлю, заливала водою, кип'ятила і на цьому всі махінації з писанкарством закінчувалися. Відтак усі крашанки на гробках у селі Ерделівка були цибулиньові. Їх "красили" відрами, бо після Великодня починалися зустрічі з родичами, а крашанки, холодець і кисіль – це ж святе.
Коли ми з сестрами хотіли вибриків, то притуляли до яєчка листок якогось красивого бур’яну, клали яйця в панчоху і в результаті отримували яйце з малюнком, чим дуже тішилися. Це практично всі мої дитячі спогади про традицію писанкарства у селі Ерделівка Маловисківського району.
Під час експедицій Баба Єлька ми жодного разу не зафіксували спогади про писанкування, але у селах Несваткове та Кримки записали колискову, в якій ідеться про писанку:
Ой люлі, люлі, люлечки.
Шовкові вервечки.
Мальовані бильця.
Іди до Кирильця.
Що Кирильцьо робить?
Писаночку пише,
Дитину колише.
А-а-а-а.
А потім ми побачили, що в попельнастівській "Толоці" (це культурний центр у селі Попельнасте Олександрійської громади) з’явився старий писачок, яким користувалося не одне покоління... Значить, писанки на Кропивниччині існували не лише на сторінках книги Павла Рибалка, який досліджував колекцію Ястребова (це я жартую). Значить їх писали! Значить, треба шукати далі людей, які бачили чи чули це від своїх бабів-прабабів.
Загалом про колекцію писанок я мріяла давно, ну й що, що вони є в інших місцевих музеях, чим більше писанок, тим краще. Тим паче, експонуємо їх ми дуже по-різному. Тож велика подяка Ірині Михалевич за те, що не відмовила поспівпрацювати і з нами.
Сьогодні Баба Єлька помістила кропивницькі писанки в особливі гнізда – шоломи воїнів-спецпризначенців з нашого легендарного полку імені Святослава Хороброго. Одного воїна, власника каски, вже немає в живих. А для інших нехай енергетика наших писанок зробить щось чарівне, щоб шабля не брала, щоб куля минала. Зерно привезла з Малої Виски...
Наша експозиція каже: за ідентичність боремося всі ми. Воїни – ризикуючи життям. Ми – з глибокою шаною і подякою воїнам, які ризикують життям.
Виставка триватиме до кінця квітня. Якщо буде зачинено в Етнолабораторії, стукайте у віконце редакції "Нової газети", ми відкриємо.
Інна Тільнова, ФБ