Пішов Володимир Петрович, який любив театр…

10 грудня, від ускладнень Covid-19 на 94-му році життя помер поет, прозаїк та театрознавець Володимир Шурапов.

Він народився ще у Зінов’євську і був одним з небагатьох мешканців міста, який знав його майже столітню історію не з книг, а з власного досвіду. Трудова біографія Володимира Петровича дуже різноманітна: підіймав з руїн завод, стояв біля вагранки і горна, на риштуваннях і за верстатом, заробляв на хліб вантажником, спускався в шахту і шоферував. Служив у десантних військах. У 1962 році закінчив Одеський державний університет ім. І.І.Мечникова, працював у редакціях газет, на радіо і телебаченні, а також помічником голови Кіровоградської обласної ради. З 1993 року – керівник літературно-драматичної частини Кіровоградського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. М.Л.Кропивницького.

Як літреда театру найбільше й запам’ятали його і колеги-журналісти, і сучасна театральна та літературна громада краю. Бо у своїй роботі не раз користувалися виданнями, підготовленгими Шураповим. «Театр Марка Кропивницького: минуле і сучасне» (2004 р.) – книга, що стала візитівкою нашої театральної культури. Він підготував більше 30 статей про народних та заслужених артистів театру ім. Марка Кропивницького до Енциклопедії Сучасної України. «Марко Кропивницький та його спадкоємці» (2010) – книга, в якій детально розповідається про життєвий та творчий шлях Марка Лукича Кропивницького, зокрема Єлисаветградського періоду.

І хоча більшість цих видань компілятивні, однак це велика робота, в якій відчуваються і знання, і розуміння, і любов до театрального мистецтва в цілому і нашого театру корифеїв зокрема.

Володимир Шурапов схильний був і до власної художньої творчості – він автор понад 150 пісень і романсів, кількох поетичних та прозових збірок.

Останній раз ми бачились з Володимиром Петровичем кілька років тому у літературно-меморіальному музеї І. Карпенка-Карого на вечорі пам’яті нашого талановитого актора і режисера Валерія Дейнекіна. З якою лоюбов’ю і повагою він говорив про свого молодшого соратника!

Світлана Орел


Надрукувати   E-mail