Нинішня війна кров’ю змиває традиції й стереотипи, які пов’язували нас із росімперією. І ми нарешті помічаємо, що більшість з них були штучно нав’язані нам, щоб тримати нас не лише у політичному, а й у духовному рабстві. Один з важливих моментів – відмова від календаря, яким користується російське православ’я.
Україна офіційно живе за Григоріанським календарем, але православна церква користується Юліанським і Новоюліанським календарями. У чому різниця та чому частина світу досі живе за старим стилем, розказав доктор філософських наук і професор Острозької академії Петро Кралюк в інтерв’ю Владиславі Кріцькій (І-UA.tv)
– Розкажіть про історію Юліанського та Григоріанського календарів. Чим вони відрізняються?
– Юліанський календар виник ще в часи Римської імперії та був доволі поширений на теренах Європи. Європа до кінця XVI ст. жила за цим календарем. Але Юліанський календар виявився недостатньо точним у зв'язку з розвитком астрономічних знань. У період епохи Відродження стало зрозуміло, що цей календар потребує уточнень. І Папа Римський Григорій у 80-х роках XVI ст. запропонував ввести новий календар. Він був точнішим і спирався на нові астрономічні дослідження. Тоді різниця між календарями була приблизно 9−10 днів. І низка католицьких країн прийняла Григоріанський календар, почали його використовувати. Було сподівання, що протестанти теж перейдуть на новий календар. Але це тривалий час не відбувалося, однак зрештою вони також перейшли на Григоріанський календар.
– Чому православні одразу не перейшли на Григоріанський календар?
– Православні спочатку виявляли бажання перейти на Григоріанський календар. Але треба враховувати, що в той час східні патріархи та Московський патріарх, зокрема, були під владою Османської імперії, яка протистояла країнам західної Європи. І, звичайно, турецькі султани шукали різного роду розбіжностей між православними та католиками, щоб створити конфліктну ситуацію. Така вимальовувалася політична конфігурація. І через це православні відмовилися переходити на Григоріанський календар, намагаючись зберегти старий. Що стосується імперської росії, то тут зберігався саме Юліанський календар, за ним відзначали релігійні свята та, відповідно, світське життя теж здійснювалося за цим календарем.
Коли ж відбулися події 1917 року, до влади прийшли більшовики, то вони вирішили, як і в країнах Європи, запровадити Григоріанський календар. І з того часу, зокрема на теренах України, встановився саме Григоріанський календар, тобто світське життя здійснювалося за новим стилем. Католицька церква теж жила за цим календарем. Що стосується православних росії, то вони жили за Юліанським календарем.
– Що таке Новоюліанський календар?
– Деякі церкви у 20-х роках почали переходити на так званий Новоюліанський календар. Були проведені певні розрахунки, певні дослідження і зроблений більш точний календар — Новоюліанський. Зараз більшість православних церков живе за ним. Загалом Новоюліанський календар практично збігається з Григоріанським.
– Яка ситуація в Україні? Та яким календарем користуються православні українці?
– Російська православна церква продовжує далі триматися за старий Юліанський календар. Вважає, що дотримується традицій. Те саме стосується й Української православної церкви, а це філія Російської православної церкви.
На сьогодні постало питання в Православній церкві України про перехід на Новоюліанський календар і, зокрема, було запропоновано святкувати Різдво Христове за цим календарем (25 грудня).
Якщо говорити про римо-католиків, то вони Різдво за Григоріанським календарем відзначають — 25 грудня. Існують ще старокатолики — течія в католицькій церкві, яка по суті відкололася від офіційної римо-католицької церкви. Вони продовжують святкувати за старим стилем. Є і серед православних люди, які відмовляються жити за Новоюліанським календарем, а живуть за старим стилем.
– Чи перенесуть Різдво із 7 січня на 25 грудня в Україні? Чи будуть усі українські церкви користуватися Григоріанським або Новоюліанським календарем?
– Я думаю, процес уже пішов. Навіть кілька років тому, коли була створена Православна церква України, уже деякі священнослужителі, навіть архієреї, виявляли бажання відзначати окремі свята за Новоюліанським календарем, тобто за новим стилем. Я думаю, така практика зараз буде і в інших єпархіях, громадах Православної церкви України. Хотілося б, щоб до цього долучилися й греко-католики. Справді з часом є перспектива відзначати релігійні свята саме за новим стилем.
Тут ще є, як на мене, політичний момент, бо ж ми намагаємося дистанціюватися від росії. Зрозуміло, що Російська православна церква не відмовиться від старого стилю. І якщо ми хочемо відділитися від москви, ми й у церковному плані повинні від неї відокремитися. Тим паче більшість православних церков відзначають релігійні свята за Новоюліанським календарем, який збігається з Григоріанським.
– Чи готові українці до повного переходу на новий стиль?
– Люди в нас консервативні. Зрозуміло, що може виникнути несприйняття, небажання це робити, але є уже чимало людей, які готові переходити на новий календар. Інше питання — чи це стане критичною масою, яка переломить ситуацію. Я розумію, що може залишитися певна група людей, які будуть хотіти й далі жити за старим стилем. Хоча взагалі питання календаря не стосується церковних догматів, не стосується якихось канонів, це не є суто релігійне питання. Тому, звичайно, можна без проблем переходити на інший календар.
А тим часом Парафія святих апостолів Петра і Павла ПЦУ, що у Кропивницькому, на парафіяльних зборах обговорила питання щодо запровадження у богослужбове життя Новоюліанського календаря.
Настоятель парафії протоірей Іван Шубин повідомив парафіян про рішення Священного Синоду ПЦУ щодо календарного питання та запропонував визначитися вірянам з цього приводу, зокрема: використовувати і надалі Юліанський календар, провести різдвяне богослужіння 25 грудня, як виняток, чи повністю перейти на Новоюліанський.
Парафіяни 93-ома відсотками голосів дійшли згоди запровадити у богослужбове життя громади Новоюліанський календар. Цей намір підтримав керуючий єпархією єпископ Кропивницький і Голованівський Марк. 18 жовтня Священний Синод ПЦУ дозволив єпархіям відзначати різдвяні богослужіння 25 грудня, якщо на те буде бажання парафіян.
Далі подано список дванадесятих, великих та найбільш шанованих свят із датами за новоюліанським календарем
24 грудня — Навечір’я Різдва Христового
25 грудня — Різдво Христове
26 грудня — Собор Пресвятої Богородиці
27 грудня — Апостола і архідиякона Степана
1 січня — Обрізання Господнє, Свт. Василя Великого
5 січня — Навечір’я Богоявлення
6 січня — Богоявлення
7 січня — Собор Предтечі Івана
30 січня — Собор вселенських учителів і святителів Василя Великого, Григорія Богослова та Івана Золотоустого
2 лютого — Стрітення Господа нашого Ісуса Христа
9 березня — Сорок мучеників Севастійських
25 березня — Благовіщення Пресвятої Богородиці
23 квітня — Великомученика Юрія Переможця
9 травня — Перенесення мощей святителя і чудотворця Миколая з Мир Лікійських у м. Бар
24 червня — Різдво Предтечі і Хрестителя Івана
29 червня — Славних і всехвальних першоверховних апостолів Петра і Павла
11 липня — Рівноапостольної княгині Ольги
15 липня — Рівноапостольного великого князя Володимира
20 липня — Пророка Іллі
27 липня — Великомученика Пантелеймона
1 серпня — Винесення чесних древ животворчого Хреста Господнього, Всемилостивого спаса, мучеників Маккавеїв
6 серпня — Преображення Господнє
15 серпня — Успіння Пресвятої Богородиці
29 серпня — Усікновення голови пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Івана
8 вересня — Різдво Пресвятої Богородиці
14 вересня — Воздвиження чесного і животворчого Хреста Господнього
17 вересня — Мучениць Віри, Надії, Любові та їх матері Софії
26 вересня — Апостола і євангеліста Івана Богослова
1 жовтня — Покрова Пресвятої Богородиці
26 жовтня — Великомученика Димитрія Солунського
8 листопада — Собор архістратига Михаїла та інших небесних сил безплотних
30 листопада — Апостола Андрія Першозваного
21 листопада — Введення в храм Пресвятої Богородиці
4 грудня — Великомучениці Варвари
6 грудня — Святителя Миколая архієпископа Мир Лікійських