У хворих на рак більше шансів померти від COVID-19 протягом місяця, ніж у пацієнтів без онкологічних захворювань. Про це свідчать результати відразу двох досліджень, повідомляє АР. В одному дослідженні наголошується, що з 928 людей з COVID-19, які хворі на рак або хворіли раніше, половина були госпіталізовані, з них 13% померли.
Друге дослідження охоплювало 800 пацієнтів з різними типами раку і COVID-19. Воно засвідчило ще вищий рівень смертності – 28%. Ризик смерті в дослідженні підвищувався з віком та іншими проблемами зі здоров'ям пацієнтів, такими як високий кров'яний тиск.
Чому люди, у яких діагностовано рак, мають високий ризик захворіти на інфекцію? Бо їхня імунна система часто ослаблена. Найкращий спосіб запобігти захворюванню — уникати впливу вірусу. Це особливо важливо для онкопацієнтів, оскільки вони при зараженні мають високий ризик виникнення серйозних ускладнень, особливо ті пацієнти, які перебувають на активній хіміотерапії та пацієнти після пересадки кісткового мозку.
Проте зазвичай вищий ризик є тимчасовим. Імунна система пацієнтів, що закінчили лікування кілька років тому або раніше, швидше за все, вже відновилася, але кожна людина індивідуальна. Саме тому важливо, щоб кожен, у кого діагностовано рак, незалежно від того, перебуває він на лікуванні чи досяг ремісії, спілкувався з лікарем, який знає ситуацію та історію хвороби.
Ситуація із захворюванням на рак, як відомо, у нашій області не перший рік загрозлива. Головний лікар обласного онкодиспансеру Костянтин Яринич підтверджує це: «На превеликий жаль, Кіровоградщина залишається лідером по онкологічних захворюваннях серед усіх територій України. Захворюваність на 32% перевищує середньоукраїнські показники, а у Кропивницькому – майже на 50%. За статистикою, за рік захворіли 4461 пацієнтів та померли 1953 жителя Кіровоградщини. На той час, від початку пандемії, від коронавірусу в області померли 146 громадян. Це в 15 разів менше, ніж від онкології.
І у той же час, на сьогоднішній день онкологічний центр не має можливості закупити сучасне обладнання для променевої терапії, яка є основною, у нас немає цифрового мамографа, рентгентерапевтичної техніки та ще багато мінусів, які в сукупності є ключовими в лікуванні онкології.
Пацієнти інколи просто змушені їхати на лікування до інших областей. Це сором мати в області таких масштабів онкологічний центр і кадровий потенціал та не мати можливості надавати допомогу людям на сучасному рівні. Чи правильно забувати про онкологічних пацієнтів? Правильно кидати їх сам на сам із страшною хворобою? Мені навіть страшно уявити, якими будуть цифри занедбаності у 2021 році, у зв’язку з тією ситуацією, яка склалася в онкологічній галузі. Залишається сподіватись лише на здоровий глузд всіх потенційно дотичних до цієї проблеми».