Яке неймовірне задоволення, у скажені січневі морози, відсутності тепла і електроенергії, під час блекауту Києва, зранку нагріти на туристичній газовій горілці води, і поруч із батареєю тепломережі, що потріскалася від морозів, обійняти обома руками гарячий кухоль, зігріваючи померзлі біля клавіатури ноутбука руки і, насолоджуючись, випити кухоль гарячої, паруючої води.
Пригадується єврейський анекдот про Мойсея, якій порадив Бідолазі, який бідкається на нестерпне життя і прийшов до нього за порадою, – поселити до себе в житло цапа. Потім, коли життя не покращилося, підселити ще одного цапа.
Коли стало неможливо жити з цапами, які нестерпно смердять на весь дім і постійно б’ються між собою за право домінування в домі, інколи навіть, разом об’єднавшись, кидаються на господаря житла, не даючи господарю ні виспатись ні просто відпочити, Бідолага знов пішов до Мойсея. Мойсей порадив Бідолазі продати одного цапа.
– Як тепер себе почуваєш? – запитав, через деякий час Мойсей у Бідолаги.
– Ну, зараз набагато краще. Це ж небо і земля. Одна справа, коли два цапа в домі, які постійно з’ясовують між собою – хто з них головніший, та й ще на мені інколи намагаються випробувати міцність своїх рогів…, й інша справа, коли один цап... – відповів Бідолага.
– Продай ще й того цапа – порадив Мойсей Бідолазі.
Через тиждень життєрадісний і сяючий від щастя Бідолага зустрів Мойсея.
– Бачу у тебе життя покращується? – запитав Мойсей у Бідолаги.
– Так. Дякую, Мойсею за корисні поради. Я живу тепер наче в раю. – відповів Бідолага.
Сидячи в Києві, біля розірваних січневими морозами 2026 року труб тепломережі, без електроенергії, в промерзлій наскрізь кімнаті за ноутбуком, пишучи цей допис, пригадуються мені Тимур Міндіч, Олександр Цукерман, які засмагають зараз на морському узбережжі теплого й сонячного Ізраїля, та інші шість осіб, яких Національне бюро розслідувань України оголосило у розшук за підозрою в організації корупційних схем в енергетиці.
Згадую екс-міністра оборони України Олексія Резнікова, який прославився на весь світ закупівлею втридорога яєць для ЗСУ, замість поповнення боєзапасу Сил оборони, зокрема, протиповітряної оборони.
Випливають із далечини, припорошені бурхливими подіями останнього десятиліття, спогади про збори проукраїнських громадських і політичних організацій на початку 2000-х років у приміщенні Луганської обласної «Просвіти», на яких, за моєю ініціативою, громадські активісти ухвалювали відкриті звернення про тотальне порушення в Луганську та Луганській області конституційного ладу України, у сфері функціонування держаної – української мови та розпалення міжнаціональної ворожнечі за мовною ознакою, провокуючи, таким чином, міжнаціональні конфлікти, що загрожує територіальній цілісності та зміни державного кордону України. Підписані представниками громадських і політичних організацій та завірені печатками згадані колективні звернення відсилалися до державних посадовців вищого корпусу державної служби і президента України. У відповідь надходили формальні відписки, які за своїм змістом можна тлумачити як явка з повинною про:
1) системне знищення працівниками органів державної влади основних ознак національної ідентичності титульної нації України;
2) порушення конституційного права громадян на всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України;
3) розпалення міжнаціональної ворожнечі за мовною ознакою, що призвело до анексії Криму та окупації окремих районів Донецької і Луганської областей.
У лютому 2010-го року я видав документальну збірку своєї правозахисної діяльності під назвою «Моя боротьба за мову», до якої увійшли фотокопії згаданих колективних звернень та формальних відписок на ці звернення; рішень суду та інших документів, зміст яких, як вище зазначено, можна тлумачити як явку з повинною. У березні 2017 року видав, значно доповнене новими документами, друге видання збірки «Моя боротьба за мову», яка документально висвітлює процес поширення нацистської ідеології «Русского мира» – «Рашизма», в Україні, зокрема в Луганську, як плацдарм для воєнної інтервенції кремлівсько-терористичних військ в Україну під приводом захисту російськомовного населення.
Сподівання, що дана збірка стане матеріалом професійного дослідження працівниками СБУ, яка допоможе очистити органи державної влади України від московської агентури та антиукраїнських промосковських політиків, запобігши, таким чином, повномасштабній агресії московії в Україну, – залишились лише сподіваннями.
Розпочалася повномасштабна війна московії проти України. Мільйони покалічених людських доль. Безліч зруйнованих великих і малих міст України. Сотні тисяч загиблих, як військових так і цивільних громадян…
Як стверджував швейцарський психоаналітик, філософ культури Карл Юнг: «індивідуальна відповідальність розчиняється у масовому психозі».
От сиджу я зараз, у січні 2026 року, у промерзлій кімнаті міста Києва, без електрики і тепла і доходжу думки: якщо війна не змусить українців схаменутися та очисти органи державної влади від мародерів, які своєю злочинною бездіяльністю та зловживанням владою під час війни наживаються на бідах людей, та повиловлювати їх по всьому світу, з усіх теплих пляжів, на яких вони засмагають, для публічного покарання із конфіскацією награбованого майна, то вийде як у вище згаданому анекдоті: залишки населення України у масовому порядку поповняться рабсилою з Азії та Африки, українці розчиняться в морі плебсу, втративши свою національну ідентичність і самобутність, і будуть неймовірно радіти відносно комфортним умовам на плантаціях нових господарів.
Я переконаний: безумовне дотримання конституційного ладу України та її законів значно прискорить перемогу України та зменшить її ціну у вигляді людських страждань і загибелі людей. Тому від успішності боротьби з колаборантами і корупціонерами в органах державної влади, які наживаються на людських бідах під час війни, по суті займаються мародерством, розпродають гуманітарну допомогу та розкрадають оборонний бюджет, – напряму залежить наближення перемоги у війні та зменшення людських страждань і загибелі людей.