У видавництві «Кропивництво» побачило світ історичне видання «Репресії як кара за спротив». Його автори – відомі краєзнавці Юрій Митрофаненко та Іван Петренко. Книга присвячена мешканцям села Карбівка (Добровеличківська громада), людям, які у ХХ столітті чинили спротив більшовицькій окупації та стали жертвами репресій. Меценатами видання стали брати Попелюхи із Карбівки.
Книга написана на основі архівних справ НКВС, що зберігаються в Державному архіві Кіровоградської області і дозволяють відтворити не лише факти, а й механізми репресивної системи. Читач побачить, як працювала репресивна машина: будь-яка інакодумність, навіть сумніви чи розмови, могли бути інтерпретовані як злочин. Видання сформоване за принципом багатотомного видання «Реабілітовані історією. Кіровоградська область» (такі книги створені у кожній області країни), тільки у ширшому, детальнішому форматі. Цей шеститомник, робота над яким велася не один рік, може стати основою і опертям ще десятків, чи й сотень подібних видань. Коли коротку, сконцентровану інформацію, попрацювавши із першоджерелом, можна розгорнути у широку історичну картину.
Видання повертає читача до подій Української революції 1917–1921 років, коли мешканці Карбівки активно долучилися до боротьби за незалежність. Після поразки визвольних змагань вони опинилися під владою СРСР, але не відмовилися від своїх переконань. Як свідчать матеріали видання, карбівчани виступали проти насильницької колективізації, відмовлялися вступати до колгоспів, поширювали ідеї незалежності України, вірили у можливість краху радянської системи. Тобто займались так званою антирадянською діяльністю, за шо отримували арешти і переслідування.
Поряд із аналітичними матеріалами у книзі представлені архівні документи з детальними посиланнями, списки та імена репресованих, розділ спогадів, який передає живу пам’ять поколінь. Саме ця комбінація дозволяє побачити історію не лише як дослідження, а як досвід людей, які пережили тоталітаризм. Зокрема у книзі вміщені спогади Миколи Ярового, який згадує назви кутків (Юрдівка, Карбівка, Петриківка, Захарівка), розповідає історію роду Ярових, про лихоліття 20-х років, часи голоду, колективізації, розкуркулення своєї родини, шкільні часи і часи студенчества, за яких Миколу змушували відмовитись від батька або змінити прізвище. Тут також можна почитати спогади про батька Йосипа Горбунова, записані від його доньок Нюри та Галини, спогади Миколи Шафороста про долю діда Семена, якого розстріляли у 1938 році.
Ініціював таке видання історик та краєзнавець Микола Середенко, який став редактором книги. Саме з його ініціативи було розпочато пошук матеріалів у Державному архіві Кіровоградської області. Науковці Юрій Митрофаненко та Іван Петренко опрацювали архівні матеріали, сформувавши текст видання.
До проєкту долучилися вчителька історії Липнязького ліцею ім.Ю.Обжеляна Олена Мартинюк разом із учнями Аліною Мартинюк, Марією Різніченко. Вікторією Томіною та родини, які зберігали пам’ять про репресованих.
Фінансову підтримку виданню надала родина Попелюхів із Карбівки. Свого часу місцевий мешканець Юрій Попелюх створив великий туристичний центр. Півтора десятка років тому просто купив одну хатину і облаштував її. Провели там районний музичний фестиваль. Поступово купував інші старі хати, осучаснював їх (скрізь є гаряча вода, душ, кухні з необхідною побутовою технікою), тепер сюди їдуть туристи. Старе болото розширили і зробили гарний ставок з місцями для рибалок, катамаранами. Трохи далі – зоопарк, ферма, де вже організовано виробництво близько десяти видів крафтових сирів. Біля так званого мисливського будиночка – у загорожі справжні олені, по дворі бігають білочки. Кілька років тому пан Юрій помер від коронавірусу, але його справу продовжують сини, зберігаючи традицію збереження локальної історії.
Книга завершується переліком карбівчан, які були репресованими: Горбунов, Дейнега, Добровольський, Загорулько, Залізняк, Зубрієнко, Клаптенко, Незнаєнко, Півень, Приблуденко, Савченко, Ткаченко, Чересленко, Чернієнко, Яровий, Шафрост. Отож, це видання – повернення голосу тим, кого намагалися змусити мовчати, і нагадати, що боротьба за незалежність України тривала навіть тоді, коли про неї було небезпечно говорити. За словами мецената Олександра Попелюха, книгу безкоштовно передадуть до шкіл та бібліотек Добровеличківської громади.
Це книга – лише про одне село в Центральній Україні. А таких сіл, де десятиліттями тривав спротив більшовизму – тисячі і тисячі.