Це розповідь про те, як одна неординарна людина явила світові, поділеному політичними й світоглядними суперечностями, економічною нерівністю, релігійною ворожнечею та расовими упередженнями, яскравий зразок толерантності найвищого ґатунку. Це й приклад того, як приватний інтерес у поєднанні з перевіреним десятиліттями щирим захопленням прекрасним та любов’ю до світової культури став передумовою появи низки обнадійливих суспільно-культурних подій і явищ. Нарешті, це ще одне переконливе підтвердження універсальної істини: хочеш знайти сенс життя – шукай його у стосунках з навколишнім світом.
Чи ж дійсно те, що ми (це була родинна екскурсія) побачили в кількох залах Бібліотеки Честера Бітті, де розміщена постійно діюча виставка колекції його ж імені, заслуговує на подібну оцінку? Щоб відповісти, спробую звернутися до вражень того першого понеділка травня – одного з десяти public days (встановлених державою вихідних днів) календарного року в Ірландії, коли ми завітали до знаменитої споруди з написом на фасаді «Gift on a lifetime» («Подарунок на все життя»).
Але спершу – про самого Альфреда Честера Бітті, філантропа і мецената, котрий присвятив своє життя створенню унікальної колекції, а потім зробив усе для того, аби ця пристрасть усього його життя стала одним із безперечних надбань ірландського народу. Факти біографії цього респектабельного, стримано-добродушного джентльмена, удостоєного королевою Єлизаветою ІІ лицарського звання за внесок у перемогу країн Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, вражають, інтригують і захоплюють. Народжений у Нью-Йорку 1875 року американський громадянин, він свій шлях до визнання і великих статків почав з низькооплачуваної роботи на шахті, де заробляв два долари на день. Завдяки наполегливості й таланту здобув освіту, став одним з провідних експертів гірничодобувної галузі, промисловцем, справжнім магнатом, котрий справив значний вплив на розвиток цієї галузі у глобальному масштабі.
37-річним, втративши через тиф дружину, перебрався з Америки разом з дітьми до Лондона, що мав тоді славу світового центру гірничої промисловості. Поступово ареною його діяльності став цілий світ. А кожна з ділових поїздок – нагодою для вивчення розмаїття культур, а також пошуку і придбання раритетів мініатюрного живопису, декоративного мистецтва, рукописів, гравюр та малюнків з Азії, Близького Сходу, Північної Африки та Європи. Цю пристрасть знаного на кількох континентах колекціонера згодом сповна поділяла і його друга дружина Едіт Данн. А її подарунки чоловікові (наприклад, рідкісна, популярна в Середньовіччі християнська духовна «Книга годин») нині є складовою колекції Бібліотеки Честера Бітті.
Саме час звернути увагу на таку вельми важливу деталь: цей громадянин Всесвіту мав ірландське коріння: обидва його дідусі та бабуся по батьковій лінії народилися в Ірландії. 75-літнім, передавши справи своєї міжнародної фірми синові, Альфред Честер Бітті повернувся на землю предків. Сюди ж він переправив і ті незрівнянні художні скарби великих культур і релігій світу, які збирав упродовж усього життя.
Нині ця багатюща в усіх відношеннях колекція знаходиться у спеціально збудованому меценатом приміщенні в центрі Дубліна, на теренах, де історією дихає кожен камінь та зосереджені найважливіші пам’ятки і найбільші музеї столиці Смарагдового острова.
Сер Альфред Честер Бітті прожив на світі 93 надзвичайно насичених і плідних роки. Ще за його життя бібліотека й колекція його імені стали не лише надійним прихистком для великої кількості рідкісних рукописних книг і стародруків з усього світу, визнаним культурною громадськістю клубом за інтересами, творчою лабораторією, дослідницьким і навчальним центром, школою живопису та графіки для жителів Ірландії, а й місцем паломництва туристів і дослідників з усього світу. І в перших, і в других постать цього незвичайного чоловіка – фундатора незвичайної колекції – викликає незмінний інтерес, а ефект його присутності на цьому святі книг створюють представлені на самому початку експозиції пам’ятні речі, якими він дорожив за життя так само, як і своїми мистецькими придбаннями. Тут же можна переглянути документальний фільм про фундатора колекції, побачити на кадрах хроніки його самого, почути його голос та віддати належне його безперечній харизмі. Адже цей чоловік мав сміливість бути собою, і став одним з тих, хто намагався зробити цей світ кращим.
А тепер почнімо подорож розсипами скарбів колекції, яку з цілком можна назвати відображенням внутрішнього світу її творця. На цих двох поверхах, поділених на кілька залів, вмістилося, за словами нинішніх розпорядників накопичених тут багатств, понад 20 тисяч різноманітних рукописів, рідкісних книг, мініатюрних картин, глиняних табличок, інших предметів неабиякого художнього, історичного та естетичного значення. Тут можна блукати годинами, дедалі більше заглиблюючись в атмосферу стародавніх буддійських монастирів Індії або Непалу, уявляючи собі зібрання незрівнянних поетів Древньої Персії і незліченні книжкові скарби бібліотек Османської імперії, дивуючись яскравості фарб древніх манускриптів середньовічної Японії, захоплено роздивляючись деталі шедевральної колекції нефритових книг Стародавнього Китаю, відчуваючи себе нараз пілігримом на малолюдних перепуттях Близького Сходу, що йде вклонитися святиням, серед яких – створені руками перших християн Євангелія… Ці предмети втілюють у собі все, що символізує прагнення людей різних народів, рас і вірувань до духовної досконалості.
Знавці Біблії неодмінно затримаються біля одного з найдавніших, дивом збережених фрагментів Біблії, ілюмінованих християнських текстів Європейського Середньовіччя, вигадливо оздоблених ісламських книг позаминулого тисячоліття. До речі, серед представлених у колекції книг Корану ІХ – ХІХ століть – один з найкращих у всьому світі зразків освітлених ісламських текстів. А Галерея священних традицій на другому поверсі споруди бібліотеки дає зацікавленим уявлення про життя Христа та Будди, розмаїття ритуалів та обрядів світових релігій. Ще когось вразять давньоєгипетські папіруси із закарбованими на них за три з лишком тисячі літ до нас (у ІІ тисячолітті до нової ери) віршами про кохання, або магічні сувої з М’янми, Індонезії, Тибету... Не можна не згадати й про натхненні живописні полотна, оригінальні скульптури, у яких втілені ключові для розуміння стародавніх культур та релігій образи чи персоналії. А ще костюми (наприклад, костюм самурая), предмети побуту (серед них – незвичайної краси килим часів Османської імперії, стеля імператорського палацу в Китаї, декоровані вишуканими барельєфами шафи, тощо).
Бібліотека має також високо поціновану художниками і мистецтвознавцями довідкову базу, регулярно проводить спеціалізовані майстер-класи, бесіди, інші заходи, пов’язані із мистецтвом реставрації книг, культурою оріґамі, каліграфії, малюванням, книгодрукуванням. Тут навіть у саду на даху будівлі та в кафе на першому поверсі відчуваєш присутність екзотичних традицій і можливість їх пізнання (наприклад, у першому випадку йдеться про можливість замовити, серед іншого, справжні солодощі Близького Сходу, а в другому – принагідно взяти участь у занятті гімнастикою цигун). Адже, кажучи словами Леонардо да Вінчі, навчання ніколи не вичерпує розум.
Про що ще думалося мені під час кількагодинної екскурсії й одразу після неї, на лаві біля фонтану між фасадом Бібліотеки та Дублінським Садом, на тлі знаменитого Дублінського замку? Ну, ось хоча б про те, що рукописи дійсно-таки не горять, якщо серед раритетів колекції Честера Бітті є навіть датовані 2700 роком до н. е. Що книги як такі, перетривавши тисячоліття, залишаються однією з визначальних прикмет сучасної цивілізації, а ті із землян, хто й тепер, у ХХІ столітті, ці книги спалює (як це чинять окупанти на тимчасово анексованих росією українських землях), є загрозою для цієї цивілізації. І, врешті-решт, про те, що популярний в англомовних країнах вислів «Література – це культура» зараз – так само на часі, як це було сто чи й тисячу років тому, задовго до появи ІТ-технологій та Інтернету.
Петро Селецький
