15 травня 150 років з дня народження Павла Скоропадського. Для олександрійців – це теж знакова дата..
Але трохи про Скоропадського і його ідеї. Це була людина, яка трансформувалась із прихильника монархічної Росії у очільника незалежницького руху за кілька років. Людина, що змогла значно ближче від соціалістично-екзальтованих експериментів Центральної Ради підійти до формування реального державного утворення на теренах сучасної України. Він проголосив створення на базі централістсько-консервативної ідеології Української Держави. Теоретично Українська Держава могла б проіснувати тривалий час, аж до 1939 року, коли почався новий поділ кордонів і фактично продовжилась Перша світова.
Разом із Польщею такий союз міг би стати надійним щитом для Європи. І хто знає, чи не було б тоді значно слабшим почуття страху перед комуністами, а відповідно – підсилення нацизму та фашизму? Адже не секрет, що не лише Італія та Німеччина мали бацилу страху. Те саме тривало у більшості європейських країн, включно із Австрією та Францією.
Для Олександрії ця дата цікава хоча б тим, що один із провідних діячів Української Держави – Семен Піщевич, губерніальний староста Херсонщини часів Гетьманату Скоропадського, потенційний очільник Міністерства внутрішній справ та один із найдієвіших місцевих керівників, був саме з олександрійців.
За свою непохитну волю і намагання не піддаватись на оманливі образи «винниченківщини» він сплатив свою ціну – вбивство сина більшовиками (імовірно, григор‘євськими підрозділами), а вже у еміграції – смертю рідної доньки та життям далеко за межами рідної домівки до глибокої старості.
До речі, як екс-гетьман Скоропадський так і екс-губерніальний староста Піщевич залишили світ у 1945 році. Скоропадський у баварському Метгені. А Піщевич – у французському Парижі.
Віктор Голобородько