Про маленькі кроки. Для чого я описую, як ми машину військовим купляли? Машин волонтерами купляється багато, але зазвичай ми бачимо оголошення про збір, а потім звіт: машину купили, військові забирають. Але ось це тире від оголошення до купівлі часто наповнено важливими подіями і, що найголовніше, людьми, які включаються і шукають можливості допомогти. І у кожного це по-різному, довше або коротше. І кожен може розказати свої історії. А я просто хочу сказати, що часто і маленькі кроки приводять до важливого результату.
Коли до мене звернулись військові одного з підрозділів з проханням допомогти дозібрати гроші на авто для їхніх медиків і, можливо, знайти його (автомобіль), я навіть не думала, що одноразова акція переросте в довгограючий проєкт. Ось як це було. Я прийшла до профспілки медичних працівників (логічно ж), потім ми разом з обласним центром народної творчості придумали виставку-продаж «Майстри Кіровоградщини – військовим медикам» (18 661.0 грн.), потім з обласним краєзнавчим провели виставку «Відлуння війни, що триває» (9066.0 грн.), потім з паном О. Полячком і камерним оркестром Кропивницького музичного фахового коледжу ми зібрали 3 253.0 під час концерту «7 слів Спасителя на Хресті», літня виставка-продаж в мовній школі «Жираф» додала 1500.0 грн.
А потім придумались «Волонтерські розКазки», як проєкт, який не передбачав збирання грошей, а скоріше був просвітницьким і підтримуючим для нашої малечі. Ми починали разом з відділом мистецтв ОУНБ ім. Д.Чижевського... А потім прийшло літо і ми вирішили «взяти паузу» в розКазках… А потім я розказала про наші розКазки пані Ользі Журавльовій з відділу освіти міської ради… А вона – керівникам літніх таборів. Графік виявився таким щільним, що інколи я боялась пропустити якусь школу і навіть до усіх в гості ми так і не встигли, бо табори закінчилися.
Я неймовірно вдячна всім моїм друзям-волонтерам, які, маючи свої напрямки роботи і свої збори, відгукнулись на моє прохання і розказували про своє волонтерсьтво, читали казки «в обличчях» і виразно, допомогли з призами на наші маленькі аукціончики і лотерейки, які виникли завдяки ідеї Миколи Барабулі – їх багато, я писала про кожного, але повторюсь, бо це приємно: Олена Медведовська, Олена Петренко, Женя Жердій, Михайло Згривець, Олена Горобець, Саша Кришко, Оля Присяжнюк, Андрій Курьян, Ліля Місюня, Катя Крива. Здається нікого не забула? А грошей зібрали 7770 грн. і 70 коп. А ще додали пластуни з містечка Старокостянтинів на Хмельниччині, до яких я завітала майже випадково, Ці 1902.0 гривні були несподіваними і тому приємні.
Ми додали зібрані кошти і купили машину. Грошей вистачило щоб її пригнати, пофарбувати, зробити техогляд. Потім в машину на Кроп:hubі поклали медикаменти і сітку. А друзі-волонтери з Великої Виски її відігнали до Миколаєва, де і вручили нарешті адресатам. Тепер вона (машина) їздить на Херсонщині. Одразу скажу, що фотографію зроблено досить вже давно. А акція «Кіровоградщина – бойовим медикам» від ГО «Серця матерів та ветеранів війни Кропивницького» продовжує жити, і ми маємо нові проєкти, які поєднують просвітницький характер і благодійність.
Ірина Гуцалюк-Згривець