Шевченко став солдатом за те, що був воїном!

Наприкінці серпня у селі Моринці, що на Черкащині, увосьме тривав щорічний фестиваль Тараса Шевченка “Ше.Fest 2023”. Цей фестиваль був заснований одразу після Революції Гідності в постмайданний період — в 2014 році й трактувався тоді, як однорічна подія до 200-річчя Тараса Шевченка. Але учасники та глядачі так тепло прийняли цю подію, що фестиваль відроджується щороку – уже дев’ятий раз. 

Ше.Fest — це інтерпретація творчості Шевченка на сучасний лад, фестиваль, який відбувається протягом двох днів у рідному селі поета під відкритим небом. Але цього року фестиваль про дещо нове — про боротьбу, яку нам заповів Тарас і власне заповіт, який ми всі виконуємо. Лозунг воєнного фестивалю Ше.Фест — «Шевченко чинить опір», а гасло нинішнього фестивалю: «Свою Україну любіть, Любіть її… Во время люте».

Солдат і воїн – ці близькі на перший погляд поняття у контексті біографії Тараса Шевченка набувають протилежних значень. Шевченко-солдат і Шевченко-воїн звучить як антитеза. Солдатом він став вимушено, отримав строк, як політичний в'язень (насправді ж його ув'язнення було безстроковим. Вийти на волю Шевченкові вдалося дивом аж через десять років тільки після смерти імператора-сатрапа Миколи І).

І хоч Шевченка навчили крокувати, віддавати честь та поводитися зі зброєю, не це зробило його воїном. Воїн – не той, хто навчився стріляти, а той, хто зрозумів, що в нього є ворог і почав з ним боротися усіма доступними йому засобами!

Шевченко став воїном раніше, ніж став солдатом! Більше того, Шевченко став солдатом саме тому, що перед тим був воїном і словом боровся з російським імперіалізмом та колоніалізмом! Саме за це його пожиттєво заслали в москалі. Парадокс долі – спочатку ти викриваєш і засуджуєш москалів, а потім тебе за це ж і засилають у москалі, у найвіддаленіший гарнізон – в Новопетрівський форт на березі Каспійського моря на півострові Манґішлак.

Про ці та інші парадокси долі Тараса Шевченка я розповідав на просвітницькій галявині в Моринцях на фестивалі. Дякую організаторам Юлії Капшученко, Єлизаветі Красниченко, Tетяні  Сапсай та всім, хто придумав і реалізував це чудове і величне дійство! Ви – неперевершені!

Олександр Ратушняк


Надрукувати   E-mail