Шопен мріяв убити хоч одного москаля…

«Осінь з музикою Кароля Шимановського» цього року особливо щедра. Фестиваль з такою назвою вже 20-ий у нашому місті. А розпочав він свою ходу ще у жовтні 1992-го року, коли відзначалося 110-річчя одного з найвидатніших польських композиторів Кароля Шимановського, життя і творчість якого тісно пов’язана з нашим містом. Цього року фестиваль теж ювілейний і. незважаючи на триваючу війну, його програма дуже широка і насичена – різноманітні заходи відбувалися впродовж трьох жовтневих тижнів.

Найбільший внесок у фінансування цьогорічного фестивалю зроблено міністром культури та національної спадщини Республіки Польща з Фонду сприяння розвитку культури. Саме тому вхід на всі заходи був вільний.

За традицією, в рамках фестивалю окремі імпрези присвячуються іншим видатним музикантам, чиї ювілеї відзначає музична громадськість. Цього року припав 150-літній ювілей Соломії Крушельницької, тож її портрет прикрасив афішу поруч із портретом Кароля Шимановського. Фестиваль. власне й розпочався літургією-реквієм пам’яті співачки за участю камерного оркестру «Концертіно» (керівник – заслужений діяч мистецтв Наталя Хілобокова) у церкві Святого Духу.

У Кропивницькому фаховому музичному коледжі відбулася презентація програми «Музика Кароля Шимановського та Романа Палестри». Цей композитор – учень Шимановського, був фактично вигнанцем, працював на радіостанції «Вільна Європа», його музика із 50-их років минулого століття заборонялася у Польщі і тільки зараз повертається до співвітчизників.

Під час зустрічей мова йшла про розвиток композиторської школи у нашому місті, а це Юлій Мейтус, Кім Шутенко та їхні юні послідовники – учні викладача і мистецтвознавця Марини Долгих. До заходів долучилася і обласна наукова бібліотека імені Дмитра Чижевського. Тут відкрилася виставка «Фестиваль «Осінь з музикою Кароля Шимановського»: тридцять років становлення й розвитку".

Емоційно насиченою була літургія-реквієм пам’яті музичних родин Шимановських, Нейгаузів та Блюменфельдів. Чудово резонувала почуттям присутніх музика Я.Сібеліуса, А.Вівальді, Ж-Ф.Рамо й В.А.Моцарта, Б.Бріттена й Е.Елгара, а особливо, в контексті ракетних ударів по Україні, твори українських авторів М.Скорика, Ю.Шевченка та обробка пісні "Пливе кача".

Широку аудиторію у обласній філармонії зібрав концерт польського піаніста Войцеха Кубіци, який, як зауважив ведучий і художній керівник фестивалю Олександр Полячок, не злякався воєнних загроз і приїхав підтримати нас в момент випробувань. Музику Шопена, Шимановського, Палестри чудово доповнювали коментарі Олександра Полячка. Чимало фактів, згаданих ним, стали відриттями для присутніх. Зокрема про те, що Фредерік Шопен у листуванні з друзями висловлював бажання убити хоч одного москаля (мова про період першого польського повстання). Піаніст також провів майстер-клас для студентів музичного фахового коледжу, який тривав під час повітряної тривоги.

Концерт піаніста Євгена Романова відбувся у художньо-меморіальному музеї Олександра Осмьоркіна. Виступ піаніста запам'ятається насамперед прем'єрним виконанням у Кропивницькому Сонатини Юзефа Кофлера (1896-1944), композитора-авангардиста зі Львова, який загинув під час Голокосту. Витонченим звуком й імпресіоністськими барвами привабила Прелюдія №2 Fis-dur Василя Барвінського (1888-1963) – жертви радянського тоталітаризму. Уникнули таборів, але зазнали переслідувань з боку радянської влади Тадей Маєрський (1888–1963), прозвучали його Три експресії та Борис Лятошинський (1894/95–1968), П’ять прелюдій. Якщо перші три автори – львів'яни, то Б.Лятошинський, а також М.Лисенко (1842–1912), його блискучий Концертний полонез №2 завершував програму, та К.Шимановський (прозвучали два етюди) тісно пов'язані з нашим краєм, зокрема Єлисаветградом (Кропивницьким) і Новомиргородом. Про важливі епізоди з життя композиторів та особливості їхньої творчості розповіла музикознавець Олена Ієвська.

Фестиваль завершився концертом струнного оркестру зі Львова «Фенікс».


Надрукувати   E-mail