На самому березі річечки Сугоклеї у селі Карлівці цієї осені з’явився сквер. Власне, цю місцину із пам’яним каменем, бесідкою в улоговині, лавчинами, клумбами, кількома молодесенькими саджанцями і навіть свіжими ямками під майбутні посадки кущів сквером ще поки назвати рано. Очевидно, через кілька років, коли піднімуться деревця, забуяють квіти, постане жива зелена огорожа, ця місцина стане справжнім сквером.
Але для мешканців Карлівки ця чарівна місцина, якій сама природа не пошкодувала вроди, дорога й пам’ятна вже тим, що цей сквер зводився їхніми руками і у пам’ять про їхнього земляка, який загинув у нинішній російсько-українській війні Сергія Гавриленка.
Вдова воїна пані Ганна вклала у облаштування власні кошти, отримані як компенсацію держави за загиблого, а працювали над дизайном, зводили бесідку, садили деревця самі карлівчани-волонтери.
На видному місці тут встановлено камінь із мармуровою плитою, на якій відлітають у даль журавлі і викарбувано зворушливі слова:
«Розриває душу страх, сохнуть сльози на очах:
Скільки доньок і синів залишились на війні!
Повертають журавлі знов до рідної землі.
Наші янголи-соколи не повернуться ніколи»
І гасло, яке засвідчує незламність нашої боротьби і духу: «Герої не вмирають!»
– Відкриття парку відбулося 2 червня в ювілейний день народження Сергія Гавриленка. Всі екскурсії селом я починаю з розповіді про сквер. 27 жовтня висаджували дерева, приїхали родини загиблих героїв з Кропивницького і ближніх сіл. Все літо поливали квіти, носили воду з річки, бо жодного дощу за чотири місяці не випало, – розповідає волонтерка і подруга Ганни Гавриленко Наталя Кравченко. – Тут буде живопліт, який відгородить сквер від проїжджої дороги, – показує вона, – унизу буде широка смуга тюльпанів, окремо клумба з нарцисами. Сергій дуже любив це місце, часто сюди приходив відпочивати, тому ми вирішили розбити сквер саме тут.
Дружина категорично відмовилась називати сквер іменем чоловіка, вона вважає, що це має стати місцем, яке нагадує про всіх воїнів, які віддали свої життя за нашу землю, рідну країну, аби вона процвітала вмілістю, гармонією, добротою, як зацвіте цей чарівний куточок на березі Сугоклеї.
Світлана Орел
