27 травня відбулося перше засідання консультативної ради з питань очищення культурної спадщини Кіровоградської області від маркерів Російської імперії та Радянського Союзу.
Консультативна рада покликана стати тим містком між громадськістю й органами влади, місцевого самоврядування, установами, закладами й організаціями, відповідальними за збереженість зазначених пам’яток, який забезпечить обґрунтованість і системність процесу очищення публічного простору нашого краю від російських і комуністичних ідеологічних маркерів.
Останнім часом значного суспільного розголосу набуло питання демонтажу у Кропивницькому пам’ятки монументального мистецтва місцевого значення – «Пам’ятник Пушкіну О. С. – російському поету». Враховуючи це, а також певну ідеологічну спрямованість цієї пам’ятки, Консультативна рада на своєму засіданні вирішила рекомендувати балансоутримувачу зазначеного монумента – Центральноукраїнському державному педагогічному університету імені В. К. Винниченка – розпочати процедуру його демонтажу відповідно до чинного законодавства України у пам’яткоохоронній сфері.
Ситуацію коментує директор регіонального центру наукових досліджень з історії України Борис Шевченко: «Утвердження, розбудова і розвиток ідеї Української незалежної державності у гуманітарній сфері – завдання, що було важливим у 1990-х і 2000-х роках, після відновлення незалежності України, залишається таким й нині. Анексія Криму, підтримка, а радше сказати – організація російською стороною сепаратиського руху на Сході України у 2014 році, розпочата вранці 24 лютого 2022 року війна Російської Федерації проти України – приклади агресивної політики сучасного Кремля. Коріння цієї політики виростають із минулого.
Російські очільники різних епох і неоднакового ідеологічного спрямування вважали територію України невід’ємною частиною своєї – чи то Московської держави – у XVII столітті, чи то Російської імперії – у XVIIІ – ХІХ століттях, чи то Радянського Союзу – у ХХ столітті, чи то, як виявилося, путінської Російської Федерації – у ХХІ столітті. Українці різних часів відчували на собі постійний російський вплив – мілітарний, політичний, економічний, соціальний, культурний. Здебільшого цей вплив був згубним.
Зараз, на жаль, триває повномасштабна війна. Україна гідно боронить себе, й увесь цивілізований світ на нашому боці. Наслідки цієї війни будуть відчутні ще довго.
Чи мали ми це зробити раніше? Так, мали. Слід визнати, що ми запізнилися. І декомунізацію, і деколонізацію українського культурного простору слід було почати ще у 1990-х роках.
Нині нам належить позбутися російських імперських і радянських пам’ятних об’єктів – тих, що покликані не вшанувати пам’ять і продемонструвати внесок конкретного діяча у розвиток якоїсь сфери людського життя, а возвеличити імперський режим – байдуже який, російський чи радянський».