Незаконна забудова – так на деяких картах було позначене місце у Кропивницькому нижче соснового масиву у Гаю Десантників. Це на лівому березі ставка Котяче Око. Правий берег давно забудований «зубожілим» народом, котрий, бідний, страждає від неможливості обладнати на садибі поле для гольфу і змушений задовольнятися лише тенісними кортами, басейнами і власними дендропарками. А на лівому березі були тільки дерева та лужок і тому поява там котловану та будматеріалів муляла очі городянам, котрі звикли ходити туди на шашлики і побоювалися, що забудовник розпережеться і перекриє доступ до ставка. Адже на протилежному березі в останні роки два палаци втулили практично на краю зарослої очертом лінії води.
На якийсь час будівництво, яке проводив екс-депутат міськради Кропивницького Віктор Ніколаєнко, завмерло. А це знову заворушилося. Якщо вірити кадастровій карті України, тут розміщено аж шість ділянок під ведення будівництва та садівництва. Один з нашої команди, яка виїхала туди на зйомки, побіжно глянув на вкопаний глибоко в землю бункер і впевнено заявив: «Танунхаус буде!».
Якщо ж вірити генеральному плану Кропивницького, то ніякої забудови тут бути не повинно – тільки лісопаркова зона. А якщо вже більша частина соснового масиву та прилеглих до аеродрому територій розкреслена під забудову, то це означає, що місцева влада у попередні роки або не визначила чітко межі рекреаційних зон, або забила болт на генплан, або депутати голосували за зміну цільового призначення земель. Ймовірно, мали місце всі ці фактори.
До речі,на тому генплані не позначено жодного нового парку чи скверу – хіба що ставок, котрий мав би бути там, де Масляниківка сходиться з Кущівкою.
Загалом влада будь-якого рівня легко ламає своїх підданих через коліно. От вирішили, що діти мають вчитися 12 років, а не 11 чи не боронь Боже, 10 – і народ мусить нагинати голову, підкорятися і комплексувати з приводу того, що, коли не закінчив дванадцятирічки, то ще хтось відсталим вважатиме. Захотіла влада лікувати по телефону і допускати до профільних медиків через місяць після того, як пацієнт занедужав – і ніхто не здатний чинити спротив цьому прожекту. Тобто якби влада (депутати міськради) захотіла не допускати забудовників до водоохоронної зони, то не допустила б. Захотіла б зберегти всі існуючі зелені масиви міста – зберегла б. Захотіла б посадити нові – знайшла б можливості.
Поки що за років 60-70 ще нікому не вдалося прикрасити місто хоча б невеликим сквериком. Дитячі майданчики, стадіончики, тренажери, атракціони споруджують, а із зеленню – завал. Її тільки витісняють забудовою.
Виникає питання – а чого багаті забудовники не купують уже існуючі садиби з готовими комунікаціями та не зводять свої замки там? А тому, що надурнячка хочуть жити у лісі, якого вони не садили. Його садили інші люди для всіх жителів міста, а не для окремих осіб. Населення міста зменшується, а царські села розростаються. Власникам крутих котеджів ще й приємно будуватися серед собі подібних, аби якась чернь не псувала краєвиду своїми вбогими шиферними дахами та дерев’яним штахетником. А щоб плебеї не забрідали в «елітарні» квартали навіть випадково, на деяких вулицях на протилежному від цієї забудови березі встановлено шлагбауми та прокладено стрічки з шипами. Тож можна з великою ймовірністю припустити, що й у майбутній масив на місці вирубаних сосен доступу пересічним городянам не буде.
Зоя Красінська
