Що відчуває, про що думає людина, зосередивши свій погляд на картині талановитого художника? Напевно, це залежить від готовності особистості до сприйняття меседжу, закодованого майстром у зображеному сюжеті, а ще й від її інтелекту, уподобань, навіть настрою, та ще багато від чого… Тобто думки у кожного, хто завітав на виставку картин, можуть бути різними, відчуття також – від щирого захоплення до відвертого несприйняття.
Але, як на мене, спільним для тих, кого зачепило, є бажання все ж таки щось дізнатися про особистість митця, який на голій площині створив світ своїх думок, емоцій, переживань, проникнувши власними рефлексіями у закутки почуттєвого світу відвідувача виставки. Це й зрозуміло, адже коли ти занурюєшся у споглядання та ще й знаєш бекграунд художника, то перед тобою це вже не просто картина, а зрозумілий тобі щирий, відвертий монолог митця, про інтереси, вподобання й внутрішній світ якого ти вже маєш певне уявлення. А коли так, то цей монолог перетворюється у діалог з глядачем, тобто з тобою, й тобі відкривається нова реальність, в глибини якої ти поринаєш за митцем і починаєш рефлексувати з ним в унісон або, не знайшовши для себе нічого такого, що співпало б з твоїми особистими вібраціями й торкнуло б душу, покидаєш цей простір.
З творчістю художника Федора Лагна я вперше познайомилась, завітавши на персональну виставку його картин «Фрагменти вітальності & мортальності», відкриття якої відбулось 26 квітня 2024 року. Для мене все, що відбувалось під час презентації, було справжнім дивом. Вражала пророча назва проєкту, яку автор прокоментував так: «Життя і смерть взаємодіють між собою. Серія створювалась ще до повномасштабного вторгнення, і всі думки стосовно цього проєкту роїлись в загальнолюдській філософській парадигмі. Війна переформатувала та загострила тему життя і смерті і стала своєрідним тригером в переосмисленні того, що було до 24 лютого і що відбулося потім…».
Протягом років, створюючи картини, які демонструвались на виставці, художник наче заздалегідь зазирнув у майбутнє й показав те, що відкрилось всім нам оголеною правдою лише після повномасштабного вторгнення – тупе, відразливе обличчя «русского мира» (Герасим) зі спаплюженим ним символом вселенської любові та краси (Венера) – картина «Спляча Венера. Інфернальний досвід Герасима» – 2023р. 245:122см. Вражали й великі розміри картин, й спосіб їх створення (ноу-хау майстра), адже вони зібрані у великі цілісні полотна (розміром від 150Х 100 см й до 90:660см) з окремих фрагментів, на кшталт пазлів (формат кожного фрагмента – А4, ДВП, олія); й незвична кольорова гама – рожевий перламутр, небесна лазур, смарагд, електрик… Всю нереальну палітру та її відтінки словами передати неможливо. Тема кожної картини – це роздуми майстра про життя, смерть, про вічні цінності, про місце особистості в соціумі, про визнання та марнославство, про добро й зло, про любов та ненависть, про зневіру і віру у верховенство вселенської справедливості, у світле майбутнє, у прогрес («Природа хаосу та порядку» 2022, 210:122см). Але одночасно – це й відвертий, не прихований ляпас художника по вадах, які людство не може подолати протягом тисячоліть – по святенництву, брехні, злодійству, підступності, лицемірству. Переходячи від однієї картини до іншої, розумієш рефлексії автора стосовно окремих біблійних сюжетів та світових бестселерів («Процес», 39:245 см – за мотивами однойменного роману Ф.Кафки та «Вечір патріарха», 245:125 см – за мотивами роману Габріеля Гарсія Маркеса «Осінь патріарха»). Кожна картина відображає глибокі філософські роздуми автора про закономірності вітальності (життя) й мортальності (смерті). На більшості з представлених робіт – філігранно виписані елементи українського орнаменту, із закодованими в них сакральними символами, а на тлі цих, дорогих серцю українця, візерунків, невимушено проглядає жорстка іронія щодо деяких ознак сьогодення, яка в окремих випадках перетікає у відвертий сарказм («Пантеон вигаданих героїв» й «Вигадані квіти для вигаданих героїв», 210:42 см кожна з картин).
Така за Федором Лагном правда життя та смерті. Вражаюча. Незрівнянна ні з чим. Незабутня.
За думкою фахівців, Федір Лагно – один з провідних представників сучасного мистецтва. Останнім часом він працює у напрямку українського постмодерну, входить до п’ятірки найкращих художників Кіровоградщини. В «Енциклопедії сучасної України» про нього написано таке: «Лагно Федір Федорович — живописець, графік. Лауреат міжнародного бієнале «Відродження». Член НСХУ. Закінчив Харківський художньо-промисловий інститут, факультет дизайну. Основні галузі творчості — монументальне мистецтво, живопис, графіка. З 1983 — учасник республіканських та міжнародних мистецьких виставок. Роботи зберігаються у Кіровоградському художньому музеї, галереї «Гердан» та в приватних колекціях США, Канади, Японії, Великої Британії, Італії».
Суто в людському сенсі Федір Федорович – людина самодостатня й непоказна. Усамітнено живе в Олександрівці Кіровоградського району, багато працює. Для нього головне в житті й творчості — внутрішня свобода. «Коли я розмірковую над сенсом творчості, то перш за все маю на увазі свободу, — зауважує майстер. — Свобода, – це перше за все персональна відповідальність перед самим собою, перед близькими».
Олена Баранова, письменниця
Від редакції: Отож, інтерв’ю з митцем – у наступній подачі сайту.