Там, де Ятрань…

Щовесни, коли одягаються у весільні вбрання сади, довкілля покривається диво-смарагдовим килимом із вкрапленням яскравих пелюстків квіток, я подумки повертаюся у мальовничі місця нашої області, які із задоволенням відвідував у незабутні роки газетярства.

«Там, де Ятрань круто в'ється»...Якому українцю невідома ця чарівна мелодійна пісня? А чи багато з них побувало на її казкових берегах, хоч раз скупалися у її кришталево-чистій воді? Кілька слів про річку. Тече у межах Уманського району Черкаської, Голованівського і Новоархангельського районів Кіровоградської областей. Витікає з мальовничого озерця біля села Полонистого, за 107 кілометрів впадає у легендарну історичну Синюху між селами Ятраню і Тернівкою.

Увагу мандрівника від витоків до гирла річки неодмінно приверне ось ця незвичайна споруда поблизу Давидівки Голованівського району. Це рештки маєтку ХІХ століття молдавського магната Олексія Абази – колишній млин. Дуже занедбаний у радянські часи, він поступово відроджується зусиллям працівників київської фірми ТОВ "Гідроенерговест". Фантастичне видовище...

Не менш вражаючими є давні споруди поблизу села Покотилового. На скелі у місці злиття Ятрані і Синюхи можна стояти годинами, милуючись краєвидами ландшафтного заказника загальнодержавного значення Когутівка. Смак козацького кулешу, звареного на джерельній воді, що пробивається між скелями, шашлика, приготовленого з ошийка молодого баранця на вині місцевого виробництва, відчуваю досі.

Там, де Ятрань круто в'ється,

З-під каменя б'є вода,

Там дівчина воду брала –

Чорноброва, молода...

Приємної подорожі і вражень, шанувальники і цінителі неповторної краси нашого краю.

Юрій Матівос


Надрукувати   E-mail