Професора Філера, якому виповнюється 90, широка громадськість на Кіровоградщині знає, як автора багатьох публікацій у місцевій пресі про сонячну активність, які він ілюструє схожими один на одного графіками. Математик за фахом, він доводив, що безліч явищ у нашому житті, навіть такі значимі як погода, врожай, політичні зміни прямо залежать від кількості плям на Сонці, їх розташування та магнітної полярності.
Але в його передбаченнях мало сенсаційності, смажених фактів, вони швидше носять характер наукових досліджень, примушують мислити і аналізувати, а до цього у нас, як відомо, охочих небагато, особливо серед тих, кого до цього зобов’язує посада, отож, і доводилось Зельману Юхимовичу стукати у всі двері, щоб довести очевидні для нього, науково обґрунтовані факти, які, на його переконання, можуть вплинути на життя суспільства, але на які ніхто не зважає...
Біблійна істина має наукове пояснення
Власне, наукові зацікавлення Зельмана Філера дуже широкі – одночасно кандидат фізико-математичних і доктор технічних наук. Один з учнів славнозвісного Михайла Кравчука, він займається прикладною теорією коливань і диференціальними рівняннями, є фахівцем із динаміки вібраційних машин у взаємодії з електродвигунами та технологічними навантаженнями.
А при чому ж тут плями на Сонці?
В кінці семидесятих, коли в його житті сталися сумні події — померли батьки, і душу обсіли невеселі роздуми про пошук істини та смисл життя, до рук випадково (?) потрапила стаття про вченого Олександра Чижевського. Його ім’я (не плутати з Дмитром Івановичем) й нині не досить добре відоме широкій громадськості. А тоді на ще не професора, але вже кандидата фізико-математичних наук, який на той час уже десять років очолював кафедру вищої математики Донецького політехнічного інституту, книга "Земне відлуння сонячних бур" справила велике враження. Це вже пізніше Зельман Юхимович дізнався, що книга ця, написана ще перед війною, побачила світ у Парижі (видання французькою мовою) у 1938 році, а в тодішньому Радянському Союзі потрапила до читача вже після смерті автора.
Вперше сонячні плями у 1610 році помітив Галілей. Його тлумачення цього явища недалекі від пізніших висновків учених. Регулярні спостереження за циклічністю плям ведуться з 1749 року. Олександр Чижевський у своїй книзі подає графіки сонячної активності саме з цього часу. Уважно їх проаналізувавши, Зель– ман Філер помітив вражаючу залежність: піки графіків практично завжди припадають на часи суспільних потрясінь — війн, революцій, кардинальних змін. Дивлячись на ці графіки, можна було зробити висновок: історія людства ділиться на мир і війну. Вони наповнювали біблійний вислів про те, що є час розкидати каміння і час його збирати, набагато конкретнішим, науково обґрунтованим змістом.
Усвідомивши цю закономірність, Зельман Юхимович почав шукати відповідь на сакраментальне для науковця запитання: чому? У книзі Чижевського було тільки сказано: у час піків сонячної активності спостерігаються масові психози. Але в списку літератури до книги згадувалась праця цього ж автора "Фізичні фактори історичного процесу", видана ще у 1924 році в одному з провінційних видавництв Росії.
Хто зна чи вдалося б нинішньому науковцеві розшукати таке раритетне видання, але Зельману Юхимовичу допоміг тодішній міжбібліотечний абонемент, який доставив хоч не саму книгу, але її фотокопію спраглому знань читачеві. Дуже коротко, зміст тієї брошури висловлений у її підзаголовку: "Вплив космічних факторів на поведінку організованих людських мас і перебіг історичного процесу на основі архівних даних з V століття до Різдва Христового до наших днів".
Ще у 1918 році Олександр Чижевський захистив дисертацію на цю тему. Але Зальмен Філер не в 70-их, коли зацікавився доробком ученого, а значно пізніше дізнався, що у 1928-му році сам Сталін заборонив публікації на цю тему. Чижевський працював тоді в системі Наркомздраву, яким керував Семашко. Через нього "головний науковець" тодішньої радянської імперії і дав вказівку припинити подібні публікації. У 1939-му перший всесвітній конгрес з космічної біології висунув Олександра Чижевського на Нобелівську премію (на той час у Франції вже вийшла його основна книга "Земне відлуння сонячних бур"), але вчений...відмовився від такої честі. Насправді ж, його скромність пояснювалась просто: він таки був патріотом СРСР, не хотів виїжджати з країни, але, зрозуміло, не хотів і в табори. Та останні його не минули — наприкінці 41-го видатного вченого арештували і засудили до восьми років виправних таборів і стількох же років поразки в правах. В Челябінських і Карагандинських таборах він знаходив можливість займатися науковою роботою, і коли після звільнення отримав право жити тільки в Караганді і зумів влаштуватися на пів ставки позаштатного лаборанта аналізу крові у місцевий медінститут, мав уже готову працю "Динаміка крові". Опублікувати її зміг лише у 1958, повернувшись у Москву. Тоді ж побачила світ ще одна його книга "Аероіонофікація". Ці роботи пов’язані з попередніми дослідженнями: Сонце впливає на людину через магнітні поля та іони повітря, а магнітні поля не можуть не позначатися на стані крові, адже вона містить залізо.
У 2007 році під загальною редакцією Зельмана Філера у нашому місті видано працю О. Чижевського "Фізичні фактори історичного процесу" з коментарями українською мовою.
Хто відмовляється від 50 мільйонів?
Зрозумівши закономірність циклічності сонячної активності (один період становить 22 роки — час, за який з’являється нове покоління, він розділений одинадцятирічним піком, під час кожного з яких змінюється магнітна полярність плям, до того ж спостерігається й локальна циклічність: бувають максимуми і мінімуми щоденні і щомісячні), Зельман Філер вирішив якомога ширше пропагувати ці знання. На початку 80-их у пресу його не пускали, ввічливо відповідаючи, що неперевірених (?) даних не публікують. У 1986-му році в газеті "Правда" тривала дискусія про періодизацію історії, присвячена 70-річчю Жовтневої революції, пан професор надіслав свою версію, що спиралася на теорію сонячної активності. Але її не опублікували.
На кожній науково-практичній конференції, де тільки бував, просив 10-20 хвилин для додаткового повідомлення на цю тему, демонстрував графіки, слайди. Хтось дозволяв, а хтось і ні — тоді ще в країні все визначали партія і уряд, а не якесь Сонце.
Прорив стався у вересні 1989-го. Тоді вдалося досить ґрунтовано виступити на науково-практичній конференції в Тернополі, і якраз в той час "Комсомольська правда" вперше надрукувала його статтю, написану як відгук ще на новорічне інтерв’ю Андрія Вознесенського у цій газеті. І хоч матеріал був оприлюднений під рубрикою: "Гіпотези? Шарлатанство?", але це був перший і важливий крок. Після того з’явилося багато публікацій у всеукраїнській і місцевій пресі.
Здавалося б, керівники різних рівнів і галузей, мали б плавом пливти до науковця, щоб використати його дані для прийняття ефективніших рішень. Але... на них ніхто не звертав особливої уваги. І тоді Зельман Юхимович почав писати листи. Тоді ще — Горбачову (доводив, що пролиття крові в Тбілісі можна було б уникнути. аби влада не поспішала і просто зачекала кілька днів), пізніше — Єльцину, Кравчуку, Кучмі, у Міністерство сільського господарства. Іноді навіть одержував відповіді, але вони, як правило, були просто відписками.
Вперше йому подзвонили з Міністерства надзвичайних ситуацій десь після Скнилівської трагедії. До цього вчений вже листувався із народним депутатом, геофізиком Юрієм Саламатіним, увагу якого привернула стаття Зельмана Філера в газеті "День", де він обґрунтовував вплив Сонця на причини Чорнобильської трагедії. Пізніше МНС час від часу просило Зельмана Юхимовича зробити прогноз.
До речі, з допомогою даних про сонячну активність (всесвітня служба НАСА щоденно надає інформацію про кількість плям на Сонці і груп плям — так зване число Вольфа) можна практично безпомилково визначати погоду та врожайність. Врахування його прогнозу дозволяє збільшити врожайність в середньому на один центнер з гектара. В області, скажімо, тільки озимих 500 тисяч гектарів, отож, можна додатково одержати 50 тисяч тонн зерна, якщо тонна в середньому коштуватиме тисячу гривень — можна зекономити 50 мільйонів гривень! А якщо вибрати ті культури, яким сприятиме погода, то можна отримати ще більший прибуток!
Світлана Орел