Днями виповнилось 90 років від дня народження Кіма Шутенка (1932-2010) – українського композитора, педагога, засновника відділу теорії музики Кіровоградського музичного училища, основоположника школи теоретичного музикознавства Кропивниччини.
Батьки Кіма Олександровича – музикознавець Олександр Білокопитов та композиторка Таїсія Шутенко. Коли Кіму було п'ять років, його батька, який обіймав посаду голови музичної редакції Українського радіо, було оголошено ворогом народу та засуджено до розстрілу за сфабрикованою справою про контрреволюційну діяльність та наслідування фашистської лінії в українській музиці. Матір Кіма Шутенка як дружину ворога народу засудили до десяти років у трудовому таборі. Завдяки бабусі, яка прийняла рішення змінити прізвище, хлопчику вдалося врятувати життя.
Кім Шутенко навчався музиці на відділі теорії музики Ростовського музичного училища та на композиторському факультеті музично-педагогічного інституту імені Гнесіних. Проте першу освіту здобував на агромеліоративному відділенні сільгосптехнікуму. У резюме Шутенка-педагога зафіксовано різні навчальні заклади – Якутське музично-художнє училище, Калузьке музичне училище, музичні школи №1 та 2 міста Кіровограда, Кіровоградське музичне училище. Останньому закладу Кім Олександрович віддав понад сорок років своєї життєтворчості. Тут він виховав кілька поколінь музикантів-вчителів, викладачів, композиторів, музикознавців, науковців, диригентів. Багато з них нині викладають у КМФК.
Хоча два головних напрямки роботи Шутенка – композиція та викладання, – він також диригував та керував оркестрами. Жанрова палітра творчості композитора дуже широка – це і симфонічні твори, і концерти, і камерно-інструментальні опуси, і музика до театральних вистав. Водночас центральне місце у спадщині Шутенка займає музика для народних інструментів, твори для дітей та камерно-вокальна музика. Частка останньої у доробку митця є настільки великою (понад 300 творів!), що його справедливо можна назвати композитором-піснярем.
Більшість творів Шутенка мають фольклорну основу, що проявляється як у цитуванні народних пісень, так і у стилізації фольклору.
Як представник музики XX століття, Шутенко, разом з тим, використовував методи авангардної композиції дуже дозовано. "Я вважаю, що люди вже трохи втомилися від дисонансів і гострих ритмів. Треба дати їм мелодійну, просту й дохідливу музику, таку, яку вміли писати класики", – говорив він.
Ось п’ятірка творів Кіма Шутенка, заснованих на українській тематиці:
- "Фантазія" для фортепіано з оркестром народних інструментів на теми двох українських пісень
- "Легенда" для камерного оркестру
- Концерт для фортепіано і струнного оркестру
- Симфонічна поема "Чугайстер"
- 27 двоголосних фуг для фортепіано на теми українських народних пісень
Кропивницький музичний фаховий коледж