Бій під Крутами – героїчна сторінка у літописі боротьби українців проти північно-східного сусіда. Безсумнівно, що для широкого загалу це найвідоміша подія Української революції 1917–1921 рр., однак навіть зараз у суспільстві циркулює низка стереотипів та міфів пов’язаних з легендарним боєм.
Міф 1: «Бій відбувся 29 січня 1918 р.»
Твердження про те, що бій під Крутами відбувся саме 29 січня з’явилося ще у роки національно-визвольних змагань. Взято воно з рапортів штабу Михайла Муравйова, в якому один з офіцерів повідомив про взяття станції Крути саме 29 січня, однак сучасні українські історики (Михайло Ковальчук та Віталій Скальський) на основі спогадів окремих учасників бою і документів, що зберігаються в російських архівах довели, що бій відбувся 30 січня.
Міф 2: «Про 300 захисників»
Загалом у світовій історії часто можна зустріти твердження про те, як 300 захисників у нерівному бою мужньо протистояли переважаючим силам противника. Достатньо згадати битву в ущелині Фермопіли (480 р. до н. е.) під час греко-перської війни чи битву під Берестечком (1651 р.).
Насправді військам червоних під Крутами протистояли: 1-ша українська юнацька (юнкерська) школа імені Богдана Хмельницького; Студентський курінь; козаки куреня «Смерті» з слобідського Вільного козацтва та група залізничників. Загальна кількість оборонців оцінюється в понад 500 осіб.
Похідним від цього міфу є твердження, що у бою під Крутами загинуло 300 українських захисників. Однак і ця інформація не відповідає дійсності. На сьогодні серед істориків ведуться активні дискусії стосовно втрат, однак більшість загалом сходиться на думці, що сумарні втрати української сторони (вбитими, пораненими, полоненими, зниклими безвісти) не перевищують 250 осіб. Зокрема, таку цифру називає й безпосередній командир українських військ в бою під Крутами – Аверкій Гончаренко. У будь-якому разі втрати червоних у бою під Крутами були більшими ніж українців, оскільки противник був змушений атакувати укріплені позиції рухаючись по відкритій місцевості.
Міф 3: «Бій під Крутами не відіграв жодного значення в подальших подіях»
Таке твердження можна зустріти в працях деяких істориків чи окремих мемуаристів, тісно пов’язаних з гетьманом Павлом Скоропадським. Проте він також не відповідає дійсності. Бій під Крутами, Гребінкою і Яготином, а також оборона Києва дозволили виграти час українським дипломатам для підписання Брест-Литовського мирного договору. Підписаний у Брест-Литовську договір означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин.
Міф 4: «Перед розстрілом полонені студенти заспівали національний гімн»
Часто можна зустріти інформацію, що перед розстрілом учень 7-го класу Кирило-Мефодієвської гімназії Григорій Піпський першим почав співати «Ще не вмерла», а інші полонені студенти підхопили спів. Проте історики встановили, що інформація про це з’явилася у ЗМІ та історичних розвідках вже після відновлення Україною незалежності і не має під собою жодного документального підтвердження.
Міф 5: «Перед розстрілом давні друзі Володимир Шульгин і Володимир Наумович обнялися, прошиті ворожими кулями й їхні тіла застигли на морозі»
Загибель В. Шульгина у бою під Крутами не викликає сумнівів і підтверджується низкою документів, що не можна сказати про В. Наумовича. Дослідникам вдалося віднайти документ, який засвідчує, що В. Наумович загинув 11 грудня 1918 р., тобто майже через рік після В. Шульгина.
* * *
Зазначимо, що незважаючи на циркуляцію великої кількості міфів довкола битви під Крутами, вона заслужено вважається одним із символів боротьби проти загарбника й символом самопожертви українських захисників заради вищої мети – самостійної України.
Сергій Мілютін, старший науковий співробітник відділу історії обласного краєзнавчого музею
P.S. У обласному краєзнавчому музеї пройшов захід, який об’єднав три історичні події – День соборності, пам’яті Героїв Крут і кіборгів-захисників Донецького аеропорту. Вони – символи боротьби за українську Незалежність.