Україна поволі позбувається символів русского міра, одним з яких є Пушкін. Кропивницький став десятим містом України, в якому з розпачу "повісився" цей придворний імперсько-колоніальний поет! Пам'ятник йому було демонтовано за рішенням міської ради!
Але по всій країні ще є достатньо цих пам'ятників, і далеко не кожна міська рада має політичну волю і здоровий глузд позбуватися їх. От, скажімо, мер Дніпра Філвтов заявив, що Пушкін – "лічность і он здєсь нє прі чьом"! Дається взнаки совкове мислення та виховання цього російськомовного діяча. Але справа не лише в ньому, а й в громадськості, яка мала б тиснути на владу і диктувати свої вимоги. Так працює громадянське суспільство! Дарую громаді Дніпра та громадам інших міст, де ще затримався Пушкін кілька аргументів, якими можна озброїтися для тиску на владу, щоб та провела демонтаж пам'ятників цього поета – ідеолога руzского міра:
П’ять причин, чому Пушкін має піти з України:
- Російська література прославляла й досі прославляє російський шовінізм та колоніалізм! Одним із найбільших трубадурів імперії був поет Пушкін! Інформаційна кампанія "руzского міра", що була частиною підготовки до вторгнення в Україну, проводилася під прикриттям вивчення і популяризації російської культури! Саме Пушкіна взяли на щит в сучасній росії: "Пушкін наше всьо"! Він не просто поет країни агресора, а символ "руzского міра"!
- На росії навіть запровадили спеціальну нагороду – медаль Пушкіна, якою відзначають активних апологетів "руzzкого міра" в сусідніх країнах. Так свого часу (у 2013 році) нею були нагороджені відомі українофоби, автори сумнозвісного "Закону про мову" С.Ківалов і В.Колєсніченко за "большой вклад в сохранение и популяризацию русского языка и культуры за рубежом". Згодом цей закон назвали "Валуєвським циркуляром нашого часу"!
- Творчість поета Пушкіна наскрізь просякнута шовінізмом. Він оспівував сатрапа Петра І за його імперські амбіції та колонізаторську політику щодо сусідніх народів, а нашу найбільшу геополітичну катастрофу – поразку військ гетьмана Мазепи і шведського короля Карла ХІІ у 1709 р. – вкрив ганьбою у поемі "Полтава", складаючи оди "во славу русского оружія"!
Також він підтримував придушення польського національного руху, за що його знеаажав Адам Міцкевич, видатний польський поет. А вірші "Клеветникам россии", "Бородинская годовщина" тощо сьогодні декламують прихильники путіна і так званої "спецоперации на Украине" (зокрема, актор Безруков та ін.). Ось деякі рядки з цих поезій:
"Сбылось – и в день Бородина
Вновь наши вторглись знамена
В проломы падшей вновь Варшавы;
И Польша, как бегущий полк,
Во прах бросает стяг кровавый –
И бунт раздавленный умолк".
Про це є низка статей українських дослідників, зокрема у професора Ю. Ковбасенка (див. журнал "Всесвіт" число 9-10 за 2016 рік та ін).
- Пушкін зрадив декабристів, справжніх борців із самодержавством! Спочатку писав про свободу і "дум високоє стрємлєньє", а потім – хвалу їхньому кату Миколі І, його колонізаторській політиці та деспотизму. Саме тому Пушкіна заслали не до Сибіру, а в Одесу! Про таке "заслання" можна було тільки мріяти! Нашого Шевченка той же цар пізніше відправив на 10 років у степи Казахстану! Чому ж свого Пушкіна туди не заслали? Бо він був вигідний імперії!
- Усі численні «росзарубіжцентри» та культурні фонди росії (як відомо, це філії 5-го відділення ФСБ, через які здійснюється підривний вплив РФ на увесь світ, т. зв. «мягкая сіла») носять ім’я Пушкіна.
Олександр Ратушняк, викладач-філолог з багаторічним стажем, нині військовий ЗСУ