На початку лютого виповнилось 100 років педагогові, математикові, науковцю Олександру Хмурі.
Народився О. Хмура 5 лютого 1923 року у місті Єлисаветграді (нині Кропивницький) у сім’ї робітника. У 1940 році закінчив з відзнакою Кіровоградську середню школу №4 та вступив на фізико-математичний факультет Одеського державного університету. Будучи студентом, виявляв зацікавленість до науки, брав активну участь у роботі наукових студентських товариств. Війна перервала навчання, і в липні 1941 року Олександр — у лавах захисників Батьківщини. Він – пілот-винищувач на Північному Кавказі, постійно в горнилі військових дій. Далі – поранення, лікування в шпиталі в Узбекистані: Ташкент, Самарканд; служба у сфері обслуговування військово-повітряних сил.
У листопаді 1945 року О. Хмура був демобілізований і повернувся у рідне місто до батьків. Опалена війною мрія стати вчителем нарешті здійснюється: він продовжує навчання в Кіровоградському державному педагогічному інституті (нині Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка). По його закінченню в 1948 році отримав спеціальність вчителя математики й фізики. Працював у школі робітничої молоді, завучем у Кіровоградських школах №5 та №18.
У 1954 році Олександр Олексійовича запрошують до Кіровоградського обласного інституту удосконалення вчителів (нині КЗ «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського») на посаду завідувача кабінету математики і фізики, а в червні 1959 року призначають заступником директора.
У цей час О. Хмура починає плідно працювати як науковець та методист, стає науковим кореспондентом Науково-дослідного інституту педагогіки Української РСР, проводить наукові дослідження. Саме тоді проявляються його високі організаторські здібності – він веде змістовну методичну роботу з підвищення кваліфікації вчителів, багато уваги приділяє відповідності методів навчання завданням розумового розвитку та структурі уроків, взаємозалежності їх різних етапів.
Не залишаючи роботу вчителя в середніх школах №6 та №24 міста Кіровограда, одночасно започатковує науковий експеримент, перевіряючи задумане власною системою викладання математики. Розглядаючи в 1950–1960-х роках проблему раціональної організації педагогічного процесу в старших класах і шляхи її розв’язання, Олександр Олексійович створив навколо себе школу педагогів-експериментаторів.
Теоретичне дослідження, розробка та вдосконалення методики викладання математики О. Хмура проводив з 1956 по 1959 рік у Кіровоградських середніх школах №5, №18, а з 1959 по 1961 рік — у середніх школах №6, №27, №34 міста Кіровограда та Заваллівській середній школі. Під його керівництвом проводились дослідження і експериментальна перевірка методичних рекомендацій з удосконалення викладання математики в старших класах. Після досліджень у цих школах була розроблена система організації навчання з уточненнями і змінами, яка перевірялась ще в сорока загальноосвітніх школах і чотирьох вечірніх школах. Створюючи свою унікальну лекційно-практичну модель викладання математики, Олександр Олексійович об’єднав навколо себе творчих математиків-експериментаторів, до яких згодом долучаються вчителі з інших областей України, білорусі, росії, Молдови, Литви, Естонії. Багато з тих, хто був у школі авторської математичної думки, згодом стали науковцями, відомими в колах математиків-методистів і вчених на теренах України та за її межами.
За спогадами вчительки математики Любові Афанасіївни Ткаченко, учениці Заваллівської середньої школи (вчитель С.Хазін), де тривав експеримент: «Спочатку проводилась лекція, під час якої детально розглядалась тема й поетапний розбір деталей; далі, на наступних уроках, учні самостійно виконували завдання різних ступенів складності (вони могли консультуватись у вчителя, який повертався до питань, що виникали, звертаючи увагу на труднощі; оцінювання проводилось у формі контрольної роботи на 45 хвилин. Матеріал засвоювався значно краще, оскільки учень був співучасником опанування теми на практиці за умови консультування з учителем. Лекційно-практична система була результативною – практично всі учні нашого класу вступили на навчання у технікуми та інститути».
Найважливішим науковим досягненням О. Хмури на ті роки було завершення роботи над дисертацією «Організація і методика навчальних занять з математики в старших класах середньої школи». У 1965 році відбувся її успішний захист в Науково-дослідному інституті загального і політехнічного навчання АПН РРФСР. Рішенням наукової ради від 29 квітня 1966 р. йому присвоєно вчений ступінь кандидата педагогічних наук Педагогічний музей України у своєму фондовому зібранні має унікальний експонат – оригінал дисертації (авторський примірник).
У 1964 році Олександра Олексійовича Хмуру було призначено на посаду директора Кіровоградського обласного інституту удосконалення вчителів. Він був першим з директорів інститутів удосконалення вчителів України, який захистив дисертацію та отримав науковий ступінь. Але на цьому вчений не зупиняється і творчо розвиває ідею багатоступінчастого навчання, суть якого полягала в диференційованій роботі з учнями при вивченні математики. О. Хмура добре відчував запити вчителів, видав на допомогу їм низку книг, зокрема: 1957 – «Збірник задач з математики практичного змісту для V-Х класів середньої школи»; 1960 – «Позакласна робота з математики в школі» (методичний посібник для вчителів);1965—«урок з математики в середній школі»; 1968 — «Позакласна робота з математики в школі», у співавторстві з доктором фізико-математичних наук (в минулому викладачем Кіровоградського педінституту) В.І.Кобою.
Також у цей період виходить низка публікацій Олександра Хмурив журналах «Советская педагогика», «Народное образование», «Математика в школе», (1962, 1966), «Радянська школа» (1960, 1961) низка наукових статей в академічних збірниках «Викладання математики в школі» (1962), «Підвищення ефективності викладання математики» (Мінськ, 1963), методичних вісниках Міністерства освіти Української РСР, обласних інститутів удосконалення вчителів, інших педагогічних виданнях України.
Особливістю діяльності О. Хмури є те, що він творчо працював не тільки як методист-науковець, а й як активний популяризатор своєї авторської моделі та досвіду колег-однодумців. Однією з популярних форм презентації та поширення перспективного педагогічного досвіду в 60-х роках ХХ століття був ПЛАКАТ. На ті часи були дуже обмежені можливості для друку будь-якої літератури, методичної зокрема. Саме плакат надавав змогу на одному листі викласти зміст, проілюструвати його фотографіями та віднайти оригінальне художнє оформлення. Плакати широко використовувались і в інших галузях та були однією з головних форм пропаганди в умовах тодішньої ідеологічної системи. Але таким чином можна було пощирювати і важливі фахові знгання, цікавий досвід. У фондовому зібранні Педагогічного музею України зберігається чотири плакати, автором яких є Олександр Олексійович Хмура.
Усе це свідчить, що Олександр Олексійович Хмура як науковець, методист і педагог-математик був непересічною творчою особистістю: він створив власну лекційно-практичну модель викладання математики та школу авторської математичної думки; зумів систематизувати свій доробок й викласти його у дисертації; підготував і видав низку посібників для різних цільових категорій педагогів, а також для широкого загалу любителів математики, які видавались значними накладами (до 50 тисяч примірників); мав численні публікації у фахових виданнях та активно популяризував математичні й методичні здобутки.
На сьогодні його життя і творча діяльність мало вивчена і чекає на свого дослідника. Адже математика часто сприймається дітьми як суха і нецікава наука, Хмура ж умів зробити її захопливою для дитячої уяви і цілком прикладної для повсякдення.
Олександр Олексійович Хмура трагічно загинув у 1970 році; його поховано на центральній алеї Далекосхідного цвинтаря у місті Кропивницькому.
О. Хмура мав нагороди та відзнаки: 1960 – знак «Відмінник народної освіти УРСР», 1960 – медаль А.С.Макаренка, 1966 – Орден «Знак пошани», 1968 – почесне звання «Заслужений вчитель школи Української РСР», 1970 – медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.», інші медалі за участь у німецько-радянській війні.
В пам’ять про видатного педагога-земляка у КЗ «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського»у 2004 році було започатковано і щорічно організовуються Хмурівські методичні читання «Технологія фахової майстерності» та видано книгу «Олександр Хмура: повернення у сучасність».
Лариса Гайда, провідна наукова співробітниця Педагогічного музею,
Тетяна Полюхович, головний зберігач фондів