В Олександрії розбивали імперський футляр

Відомий краєзнавець і педагог Валерій Жванко повідомив, що в Палаці культури "Олександрійський театр" щойно завершили монтаж унікальної фотовиставки «Субєктність».

У чому її унікальність? Валерій Жванко розповів, що у зйомках цього проєкту взяли участь більше сотні дітей з Олександрії, Кропивницького, Харкова, Дніпропетровщини, учні сільських і міських шкіл, кілька екскурсійних груп, танцювальний колектив, спортсмени, вихованці приватного дитячого садочка і переселенці із зони бойових дій. Діти різного віку гралися і по-своєму трактували шинель Олександрійської чоловічої гімназії (її варіант створила костюмер Оксана Василяка), як символ так званого імперського футляру.

Статут гімназій і повітових та парафіяльних училищ, який було затверджено у 1828 році, насаджував у навчальних закладах муштру, узаконював фізичні покарання, встановлював систему найсуворішого нагляду за учнями і викладачами, прискіпливо регламентував умови їхнього життя, навчання та поведінки. Радянська шкільна форма певною мірою копіювала гімназійну форму царської росії. Єдину радянську шкільну форму ввели в добу Сталіна.

Гімназійна шинель була одним з елементів тримання молоді у імперському ідеологічному футлярі. Щодо Олександрії, то зокрема відомо, що їхній земляк, у майбутньому всесвітньо відомий славіст Дмитро Чижевський, навчаючись у місцевій гімназії, намагався протистояти умовностям тодішньої освіти.

Усі діти-актори напередодні або під час зйомок, отримали інформацію про видатного земляка Дмитра Чижевського, його дитячі і юнацькі роки в Олександрії, яку він з Панасом Феденком називали Сонгородом.

«Вони, коли стали дорослими, розбудили Олександрію і світ своїми науковими дослідженнями і працями, – зазначив Валерій Жванко, – побили глеки з імперською, а потім і з радянською владою. Сподіваємося, що нове покоління українців уже ніхто не зажене у стійло імперії, чи назад в СРСР. Наш проєкт саме про це. Про панцир, який може уніфікувати і зламати особистість, а може перетворитися на крила, що підносять не тільки тіло, а й душу до високої мрії про своє призначення на Землі».


Надрукувати   E-mail