1986 рік. Крим. Літнього дня Нікітським ботанічним садом йшов молодий чоловік. За пів години він вийде з ботанічного саду з боку моря і підніметься на другий поверх до дверей квартири невеликого будинку. Двері йому відкриє літній професор. Запросить зайти. Пригостить чаєм і цукерками. Молодий чоловік передасть привезений лист професору. Навіть не лист, а шкільний зошит на 24 аркуші списаний і змальований до останнього рядка останньої сторінки.
Молодий чоловік пив чай, розглядав книги на полицях і дивився як професор Петро Михайлович Грамотенко уважно переглядав зошити. Пенсіонер, колишній завідувач відділу ампелографії Інституту виноградарства і виноробства «Магарач». На пенсії він писав статті в газетах і журналах, підтримував тісний зв'язок з інститутом і виноградарями.
Зошит, то був звіт спостережень, пояснень і запитань від Григорія Феодосійовича Тарана. Колишнього викладача Шамівського технікуму, а нині теж пенсіонера і завзятого місцевого селекціонера. Профільна освіта та аспірантура озброїли його знаннями в виноградарстві. Під його керівництвом був закладений і більше два десятиліття функціонував селекційний виноградник при технікумі. Ним була зібрана величезна колекція сортів і гібридів винограду котрі він використовував у селекційній роботі. Колекція розміщувалась як на ділянці технікуму в чотири гектари, так і своїй присадибній, на присадибних ділянках друзів-виноградарів. Особливо Григорій Федосійович переймався темою підвищення стійкості районованих сортів винограду до шкідників і хвороб. Скільки в околицях ближніх сіл і далі росте винограду до покращення котрого він приклав знання і працю то невідомо, але багато. І передається він з покоління в покоління живцями, прикопаною та укоріненою лозою і навіть щепленням.
За хвилин двадцять читання професор перевів увагу на молодого чоловіка.
– Цікаво, дуже цікаво. Вам ще чаю?
– Ні. Дякую.
– Як Григорій Федосійович і його друзі виноградарі Микола Дмитрович, Леонід Явтухович і Іларіон Карпович,..? – професор знав імена усіх з ким листувався за географією.
– Та нічого. Стрічають сонце у виноградниках і проводжають його у виноградниках. Явтухович говорить приказкою що від любові до винограду й тин поцілуєш.
– Так і є. Вітання їм. І скажіть що я уважно вичитаю все і відпишуся. Дякую за листа.
2012 рік. На своїй присадибній ділянці чоловік (котрий колись возив листа професору) збирав врожай винограду. Серед кущів різних сортів у його винограднику було два з додатком до назви – “Шамівський”. Сорти над котрими працював Григорій Федосійович.
P.S. Як мало ми зберігаємо пам’ять про людей котрі вчили добру і робили добрі справи для людей.