На вічну пластову ватру відійшов Леонід Пасько – основоположник Пласту в Центральній Україні.
Народився він на Січеславщині 73 роки тому. Випускник хіміко-механічного технікуму у Дніпрі. В 90-х здобув вищу історичну освіту у педуніверситеті сьогоднішнього Кропивницького. Ще з 1983 року працював в галузі освіти: станція юних техніків, центр дитячої творчості. Був керівником радіогуртка.
У Пласті з 1995 року. Пластову присягу складав на таборі Сокіл в Карпатах під час ювілейної пластової зустрічі. Готуючись до набуття дійсного членства пройшов вишкіл впорядників юнацтва число 16 у Києві. Згодом, у 2000-му році пройшов вишкіл зв’язкових юнацтва, а також вишкіл новацьких братчиків число 122 (Раду Орлиного Вогню – 154).
Був впорядником гуртка «Едельвейси» (його вихованець Максим Безнос загинув цьогоріч на фронті) і «Бобри» – у станиці Світловодськ. Виконував обов’язки зв’язкового підготовчого куреня імені Самуся, який діяв у тому ж місті. Один із його вихованців – Олександр Аргат – став першим пластуном-скобом у області, а згодом із Тарасом Чмутом створили ще у 2009 році портал MIL.IN.UA (Сашко і сьогодні є його головним редактором порталу).
Леонід Пасько був комендантом багатьох новацьких і юнацьких таборів. Перший свій табір провів у 1997 році у Холодному Яру. Із 1999 року року був організатором перших в Україні велосипедних таборів. Саме ці були одними із перших – пластових – у Криму. Пригадую, як на ювілейну зустріч Пласту у 2009 році його табір прийшов з Карпат – без наметів. Вся мандрівка була без наметів, тому не дивно, що деякі його вихованці і вихованці його вихованців пішли опісля в третій полк Святослава Хороброго.
Поза Пластом був зберігачем фондів у краєзнавчому музеї Світловодська, пробував реанімувати місцеву «Просвіту». Навчав діток історії в школі. Він був чудовим вчителем і наставником. Коли зустрічався із ним, то відчував, що це дитина гордих і вільних українських степів. Добрий і чуйний характер, коріння якого не вдалось зламати голодоморами та війнами.
Леонід багато працював над собою. Вивчав психологію, педагогіку, філософію, менеджмент, радіосправу. Вивчив і вільно володів англійською мовою (не типова характеристика для уродженців періоду совка), вивчав техніки перекладу. Брав регулярну участь у світовому скаутському джемборі і мав друзів по всьому світу із якими підтримував радіозв'язок та вів листування.
Вічна пам'ять, Другові. Співчуття дітям – Зої, Євгену та Юрію (обоє на фронті); рідним та близьким. Він був гідним українцем і чудовим вчителем, який навчав нас Гідності.
Юрій Юзич