Наша нова подорож – до колишнього кар'єру, який складається з двох котлованів заповнених водою. Такою цінною, що німці під час окупації побудували залізничу колію і вивозили ту воду цистернами до Німеччини. Справа була поставлена серьозно, адже поблизу звели адміністративну будівлю, остов якої маячить і досі... Більший котлован називають Срібним озером. Протягом п'яти років ми з дітьми "Єксампею" проводили опитування відвідувачив водойми. 90% стверджували, що після купання поліпшується стан шкіри, щитовидки, суглобів, загоюються травми. У нас два джерела інформації: Історія і наша Чарівниця геологія. Почнемо з Історії.
На додатку до карти Єлисаветградської провінції 1774 року видно, що в 29-й окрузі Вараждинського шанця 13-ї роти Жовтого гусарського полку був відведений наділ землі поручнику Алієву – 12 десятин під 4 двори та 92 десятини рангових. За списками 1798 року Єлисаветградського повіту у числі поміщицьких зазначено "Алієва поручника сільце Алієво". А по перепису 1916 було зазначене село Аліївка (Бандурівської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії), в якій налічувалося 42 двори, жителів 129 чоловіків і 163 жінки.
Дуже скоро недалеко від сільця Алієво було виявлено поклади бурого вугілля і розпочато видобуток в Аліївському кар’єрі. Сам Алієв вправно вів справу. І, коли на момент його смерті стало питання про зміну власника – список включав 14 осіб. Правда, деякі повторювались тричі і навіть чотири рази (родичі).
Ще слід зазначити один факт. На нашій території немає гір, скель. Тож, коли з дна кар’єру видобувалось вугілля, порожня порода складалась безпосередньо біля котлована. Утворились терикони, які нагадували скелі – один більший, інший менший. Після смерті Алієва назва "Аліївський" відійшла, бо виділяти одного з 14 власників було складно. Простіше було казати – кар'ер Велика і Мала скеля, а в народі просто – Скеля. А уже в наш час з'явились окремі назви: найвища – Космос, є ще Партія, Козирьок, Піонер.
Під тиском громадскості водоймам було надано статус заповідності районного значення (облаштовує і несе відповідальність районна влада) під назвою "Велика і Мала скеля". Тут зробили виняток, бо за законом заповідності підлягають лише недоторкані людиною ділянки природи, через безцінність води і необхідність захистити хворих, які стихійно приїздили за порятунком. Виділили гроші, яких вистачило на облаштування пляжика, встанослення туалету, автостоянки, кіоска з товарами першої необхідності. На сьогодні вцілів пляжик і любов місцевих жителів!
Попри відсутність умов, крім місцевих – хворих і просто відпочивальників, люди приїздять із сусідніх областей (Черкаси, Полтава, Кривий Ріг). Влада піклується як може – по вихідних, а частенько і в будні, по обіді привозять народний хор в прекрасних національних костюмах з рідними піснями. Влаштовують для відпочиваючих концерт. Це до сліз щемливо! А прості люди своїми машинами привозять фрукти, овочі, напої, свіжу випічку... То що ж то за скарб, ті озера? Що, нарешті, в тій воді? І де воно взялось? Кого вона рятує? Про це – в наступній публікації.
Ніна Бабанська