Учасники журналістського фестивалю «Осінні зерна», який цього року тривав в Олександрії, зустрілися із головою цього міста Сергієм Кузьменком. Цей молодий, але уже досвідчений політик (побував на різних рівнях влади) зарекомендував себе, як досить успішний голова громади, що користується довірою і повагою земляків.
– Пане Сергію, очевидно, воєнний час накладає відбиток на роботу місцевого самоврядування. Як вам працюється в нинішній час?
– Так, мені «пощастило» із випробуваннями: незадовго після обрання розпочалася епідемія ковіду, тільки трохи впоралися з нею – війна. У такий час неможливо робити великі кроки вперед, впроваджувати нові ідеї, нові масштабні проєкти. Не просто займатися благоустроєм чи ремонтами, а впроваджувати нові підходи, нови й рівень. Тому нині не час ділитися планами. Маємо підходити до теперішньої суворої реальності з холодним розумом. Не впадати в паніку, але й не піддаватися ейфорії. Тримати баланс.
– То ви будете балотуватися на новий термін?
– Сьогодні про це говорити і рано, і не потрібно. Вибори під час війни у нас заборонені Конституцією, більшість громадян підтримують це. Розкручувати тему виборів у нинішній час можуть хіба ті, хто хоче нас роз’єднати, створити хаос і невизначеність. Такі питання будуть вирішуватися після війни. Я обіцяв обиратися на одну каденцію. Але через згадані перешкоди, які забрали мій основний час, як у футболі, хотів би мати додатковий час.
– Ви працювали на різних рівнях влади – головою облдержадміністрації, були народним депутатом, тепер – голова міста, громади. Де вам працюється краще, комфортніше?
– Різні роки – різний досвід. У молодості ми будували чесний бізнес, потім робота в райдержадміністрації. В обласній владі. Усе це додавало вражень, навиків, розуміння багатьох речей. Олександрія ж – це як доросла любов, щось близьке і дуже рідне.
Але нині на душу на серце впливає більше те. що ми у стані війни. У нашому місті – сто загиблих. Чотири тисячі мобілізованих, десятки тисяч переселенців. Є військові частини на території Олександрії. Усім потрібна увага й підтримка. 27 мільйонів гривень місто виділило на потреби ЗСУ.
– Любителі футболу звикли, що команда Олександрії знаходиться вгорі у турнірних таблицях. Як нині справи з футболом?
– Вболівальники, звісно, хочуть перемог. Але мало хто з них запитує себе: «Я йду на футбол і купую квиток за 100 євро?» Значні спортивні успіхи потребують серйозної підготовки і великих затрат. Потрібен фінансовий бензин. Сьогодні ми віддаємо перевагу, щоб паливо мали наші БТРи і танки. Зараз у нашій команді працює молодий перспективний тренер Руслан Ротань, який вивів нашу команду на Олімпійські ігри, запросили молодих гравців. Футбольні перемоги ще попереду. Треба здобути одну, найважливішу перемогу.
– Як вам бачиться відновлення, відбудова України?
– Я хотів би, щоб до нас прийшли найбільші світові фірми і вкладали інвестиції, будували заводи. Нині у нашомі місті десятки релокованих підприємств. Вони створили 200 робочих місць. Це немало.
– Але чи прийдуть в Україну великі інвестори?
– Прийдуть обов’язково. Я певен, що Україна буде успішною державою. Ми заслужили на достойне життя.
Світлана Орел