У обласній бібліотеці ім. Д.І.Чижевського відбулася презентація книги (інтерактивного комплексу) «Ресурси впевненості. Трансформації». Її автор – Андрій Фоменко, психолог (психологічна майстерня «Інсайт»), заступник директора КЗ «Центр-Ветеран» Кіровоградської обласної ради.
З точки зору психології, ресурс – це комплекс особистісних властивостей, які дозволяють людині зберігати відчуття впевненості, щастя, мудрості та життєвого досвіду. Це також про подолання труднощів, про внутрішні сили, які необхідні людині, щоб конструктивно долати кризи у житті.
Загалом, книга передусім про кожного з нас. Як розповів сам автор, існує байка про жаб'ячий бульйон. Якщо кинути живу жабу в окріп, вона звідти вистрибне. А якщо занурити її в холодну воду й довести до кипіння, то вона спокійно звариться. Можливо це так, а може й ні, але це прозора метафора. Доводилось бачити цивільних, які відмовляються їхати із зони бойових дій, хоча, вочевидь, варто це робити. Траплялися й такі, які евакуювалися і через деякий час повертався назад в небезпеку. Пам’ятаю події, коли люди ігнорували наближення загрози, хоча все вказувало на необхідність реагування. Чому так відбувалося?
Відомі кілька моделей людської поведінки.
- Мозок людини тримається за сталі уявлення і ставлення. «Де народився там і згодився», «Дома і стіни допомагають».
- Потреба орієнтації, на думку більшості, в обмін на прийняття у спільноту, що має гарантувати безпеку. «З вовками жити – по вовчому вити», «В чужий монастир зі своїм статутом не лізь».
- Довіра до «авторитету»: спадок дитячої свідомості, коли чужі рішення спрощують життя і створюють відчуття безтурботності. «Їм там зверху видніше», «Там і без нас розберуться».
- Перенесення власних почуттів та рис на інших. У інших знаходимо ті якості, які є в нас самих. «Та хіба вони не люди?», «Я б так не зміг, то й вони не зможуть», «Хіба їх сумління не мучить?» Наявність ваших власних докорів сумління, людяності й гідності не гарантує того, що ці переживання властиві іншим.
- Ритуали – поведінкові акти, які знижують тривожність людини, створюють ілюзію безпеки. «Я так постійно роблю», «Знаю тут все, як свої п’ять пальців». Ритуали корисні в умовах прогнозованого життя.
- Емоції давніші за розум на сотні мільйонів років, тому вони завжди виграватимуть в перегонах з критичною оцінкою ситуації. Завжди! Якщо нам здається, що ми контролюємо страх або злість, це лише означає, що ми їх помітили вчасно і це вже досягнення. Але вони все ще можуть захопити нас непомітно вже наступної миті. «Емоції керують світом» Ірвін Ялом.
Наш мозок використовує всі ці властивості, щоб позбавитись зайвого навантаження. Але іноді саме вони призводять до дивних вчинків з непрогнозованими наслідками. Можливе й потрапляння у жаб’ячий суп.
Що робити?
– Слід уважно спостерігати за змінами, враховувати їх. Що змінилось останнім часом? Не для когось, а для нас.
– Не обов’язково погоджуватись з думками більшості, це не гарантує якість суджень. Це про те, що формула «як усі» не працює для всіх.
– Розуміти, що будь-які «авторитети» – теж люди. Вони можуть помилятися або обманювати.
– Обман має вигляд правди, якщо він нам подобається. Ну, і навпаки, вас навряд чи зможе обманути той, хто вам неприємний.
– Якщо слова і вчинки інших схожі на наші, це не означає, що у нас однакові причини і цілі.
– Навіть корисні звички можуть затьмарити нашу чутливість до змін.
– Відчуваєте потужні емоції – відкладіть прийняття рішення.