«Єлисавет. Шлях до України. 1917-1923 рр.» Під такою назвою побачив світ збірник архівних документів, презентований у Держархіві Кіровоградської області.. До його створення долучилися науковці-історики Юрій Митрофаненко, Інна Вівсяна, Лілія Маренець, Олександр Житков, Василь Орлик, Лариса Пасічник.
Рецензенти видання професори Володимир Щербатюк та Олександр Комарніцький, зв’язок з яким під час презентації видання був встановлений через інтернет, акцентували увагу на актуальності збірника у теперішній час, зокрема для молоді, школярів, які мають вивчати не викривлену історію, а знати правду про минуле України і свого краю. Збірник надруковано за підтримки Ігоря Кочергіна та мецената Владислава Сердюка.
За словами Юрія Митрофаненка, сама назва збірки орієнтує читача щодо подій, які відбувалися на колишніх теренах Єлисаветградського і Олександрійського повітів Херсонської губернії у добу Української революції початку минулого століття. У книзі використані архівні документи як загальноукраїнського значення, так і ті, що мають місцевий колорит. Особливий наголос зроблений на подіях селянсько-повстанського руху.
Джерельна база видання різноманітна: газетні публікації, матеріали засідань органів місцевого самоврядування, накази різних органів влади, листівки, більшовицькі звіти про боротьбу з українським повстанством, кримінальні справи учасників повстанського руху. Переважна частина матеріалів книги – це публікації єлисаветградських часописів.
У книзі не просто констатуються сухі факти, а передається настрої й переживання звичайних мешканців нашого міста, які були учасниками тих подій. Згадуються імена Марка Кропивницького, родини Тобілевичів, холодноярських отаманів Ларіона Загороднього, Дениса Гупала, Мефодія Голик-Залізняка, діяча українського кооперативного руху Миколи Левитського, очільника єлисаветградської «Просвіти» Василя Нікітіна, бійців девізії отамана Никифора Григор’єва тощо.
Як зазначалося під час презентації, цікавою у цьому сенсі є дослідження кіровоградського краєзнавця Петра Кизименка (1964-1998), який наприкінці 90-х на шпальтах тижневика «Вечірня газета» друкував краєзнавчі нариси «Наш край 80 років тому» (1917-1918 роки). Працюючи в краєзнавчому музеї, обласному архіві та маючи доступ до краєзнавчої інформації, науковець займався розробкою таких на той час недосліджених тем, як козацтво на території Кіровоградщини (статті «Бугогардівська паланка», «Ми теж козацького роду», що потім увійшли до ґрунтовного дослідження «Козаки не за порогами» та книги «Краю мій, або Запорозька слава Серединної України»). Паралельно козацькій розроблялась й гайдамацька тема (наукові праці «Гніздо шершнів», «Гайдамаки» та ін.) Резонанс мали й наукові розвідки про національні меншини на території області, зокрема «Євреї в Єлисаветграді», «Греки в Єлисаветграді» та ін. Спільно з Геннадієм Коганом підготовлена розвідка «Невідома війна. ОУН-УПА на Кіровоградщині». У 1996-1998 роках досліджено тему щодо перебування у місті легіону українських Січових стрільців (стаття «Легіон українських Січових стрільців на Єлисаветградщині») та створено цикл досліджень «Наш край 80 років тому» тощо. А 2003 року вийшла книга краєзнавчих нарисів «Пам'ять степів», що стала спробою вирізнити територію Центральної України як колоритного, специфічного регіону української землі за різних часів існування.
Автори та упорядники видання мають надію, що збірник архівних документів допоможе усім охочим у вивченні правдивої історії нашого народу.
Ольга Кизименко