Яка сила у шкільному музеї

Наприкінці минулого року реалізовано всеукраїнський дослідницький проєкт: вийшла друком книга «Шкільне музейництво у біографіях і фактах», у якій досліджено та презентовано широкому загалу 72 біографії педагогів-засновників музеїв із 22 областей України та Києва. На жаль, через російсько-українську війну не змогли представити дані про педагогів-музейників Донецька, Луганська та Херсонська області.Уклала це свого роду унікальне видання відома краєзнавиця, літиписець освітянства Лариса Гайда.

Цікавим виявився калейдоскоп змісту діяльності педагогів, який презентує роботу як найбільш популярних, так і доволі рідкісних за тематикою музеїв. Отже, за профілями представлені: етнографічні – 12; музеї історії школи – 10; історичні, військово-історичні, історико-краєзнавчі, краєзнавчі, меморіальні, музей історії села – по 5; історії рідного краю, музеї природи, літературні, музеї історії освіти – по 3; далі у меншій кількості – художній, меморіально-мінералогічний, історії дитячого туризму, історії Палацу дітей та юнацтва, історії школи-інтернату для сліпих дітей, музей-комплекс та Музей Новітніх Героїв. Це розмаїта палітра людських доль наших колег, які на громадських засадах багато років працюють в освітянських музеях – їхня своєрідна колективна біографія.

Пані Лариса зазначила: «Провідна ідея видання – зробити ВИДИМИМИ постаті шкільного музейництва України – педагогів-дослідників, які розуміють глибинну сутність та важливість свого, рідного для виховання й розвитку дітей. Вони не з наказу чи примусу присвятили своє життя створенню колекцій та музеїв регіональної історії. А яку ці музеї мають СИЛУ, ми бачимо у цей складний для усіх нас час, коли переоцінюємо – що для нас дійсно важливе, своє, дороге, а що відмітає швидкоплинність. Зрозуміло, що це, як кажуть, вершечок айсберга, але важливо, що перший крок ми здійснили разом, пошанувавши працю наших колег!»

Вл. інф.


Надрукувати   E-mail