Збирач духовних скарбів

Вже й не пам'ятаю точно рік, коли вперше відвідав один з кращих районних музеїв Південної України – музей історії Долинського району. Було це, мабуть, на початку 2010-х років. А приїхав я познайомитися з Віктором Григоровичем Маруценком, щоб дізнатися про батьківщину батька, село Бокову.

Дотепер пам'ятаю ту першу зустріч. Невисокий привітний чоловік докладно і цікаво розповів про історію тоді ще маловідомого мені села, де жили мої діди-прадіди Сердюки і Шарати, визначних його людей і багато іншого. І при цьому у нього горіли очі! Це мене найбільше здивувало.

Зацікавившись історією краю, я при першій-ліпшій нагоді їду в Долинську і заходжу в музей, щоб почути від Віктора Григоровича щось нове і цікаве. На жаль, трапляються такі нагоди не так часто, як хотілося б, бо живу, як кажуть, за тридев'ять земель. Але що вражає – завжди у нього є оте нове і цікаве, та так само не гасне живий вогник в очах. Тому і приїздять до нього з близьких міст Кривого Рогу і Кропивницького, з віддаленіших Одеси, Львова і Києва, а також з-за кордону, наприклад, з Швейцарії.

Ю. Вилкун (Одеса) і В. Маруценко в музеї. Долинська, 2018

Поступово я зрозумів пристрасть Віктора Григоровича до пошуку незвіданих історичних сторінок краю, його цікавих і видатних особистостей. З часом і сам відчув, яка це радість – знайти щось нове і досі невідоме, що поцінують тільки обрані якоюсь вищою силою люди.

Головне для Віктора Григоровича – віддавати всі ці скарби іншим: факти про містечка і села, архівні матеріали, карти, книги, археологічні знахідки, навіть дорогі картини і скульптури. Цього не дано зрозуміти тим, хто накопичує тільки для себе – таких людей, пишу щиро, просто шкода, бо чогось головного вони у цьому житті не зрозуміли.

За період роботи в музеї історії Долинського району В.Г. Маруценко видав шість книг серії “Боковенька”:

  • Історико-краєзнавчий збірник-2000 р.,
  • Літературно-художній альманах-2002 р.,
  • Дослідження, спогади і документи до 70-річчя Голодомору на Долинщині-2004 р.,
  • Степовики. Біографічний довідник-2006 р.,
  • Степовики. Біографічний довідник. Книга друга – 2019 р.,
  • Долинська: залізниця, станція, призалізничні селища, місто – розповіді, дослідження, документи – 2020 р.


Книги В.Г. Маруценка

Кожне з цих видань унікальне – прекрасно ілюстровані і оформлені, їх приємно тримати в руках, а головне цікаво читати. Біографічний довідник “Степовики” у двох томах є настільною книгою багатьох дослідників. Остання видана праця про Долинську, назавжди стане оберегом міста і станції. Загалом серія книг “Боковенька” не має аналогів, як у Кіровоградській, так і в більшості областей України.

В.Г. Маруценко також автор статей до п'яти випусків відомого в Україні та поза її межами наукового збірника “Інгульський степ – історія, краєзнавство, родовід, джерела, спадщина”, третій випуск якого став лауреатом високої і престижної літературно-наукової премії Воляників-Швабинських (США), в тому числі і завдяки вкладу Віктора Григоровича.

Він постійно переймається поповненням музею роботами видатних художників-земляків — С. Проценка, І. Савенка, В. Коптєва, А. Німенка та інших.

В.Г. Маруценко і автор з картинами С. Проценка. Долинська, 2018

Пан Віктор – ініціатор встановлення в м. Долинській пам'ятних знаків, а також меморіальних дощок видатним людям, доля яких пов'язана з Долинським районом: Миколі Давидову, Платону Вороньку, Архипу Тесленку, Ольгерду Бочковському, Наталії Ландгауер, братам Клепачам тощо. За його сприяння випущено поштові конверти та листівки до визначних дат Долинщини.

В.Г. Маруценко і професор А.Г. Сердюк (Київ) біля музею. Долинська, 2019

У іншій країні таку б людину носили на руках. За свої 50 років побував я в багатьох десятках країн і бачив багато різних музеїв – від галереї Уффіці у Флоренції, Національної галереї в Лондоні до маленьких сільських музеїв в Норвегії і Швеції. І можу з упевненістю стверджувати – в культурних країнах цінують музеї і музейників, багато людей допомагають їм. Там вони дуже шановані, бо всі розуміють: роблять вони те, що неможливо оцінити, бо воно безцінне. Це те, без чого окремий народ стає натовпом без роду-племені, а кожний окремий його представник втрачає основу основ людини – духовність.

Згодом і у нас все стане на свої місця – піна спаде, залишиться чиста і прозора вода. Згадаймо хоча б наше радянське минуле – спочатку керували країною колишні терористи, вбивці і грабіжники, які базували свою владу на місцях на вчорашніх гультяях і пияках, але з 1970-х років до керівництва почали приходити, скажімо так, освіченіші люди, які дбали про певний рівень культури (хоча і в радянському розумінні), створили досить гарні центри освіти і науки.

Має Віктор Григорович і заслужені відзнаки. У 2008 році йому присуджено звання Заслужений працівник культури України, він став лауреатом обласної премії ім. Ястребова. Пізніше, у 2019-му – лауреатом обласної премії "Духовний скарб Кіровоградщини" в номінації «За вагомий внесок у збереження та популяризацію культурної спадщини».

В.Г. Маруценко в колі однодумців. Кропивницький, 2019

У цьому, 2021 році, від колективу краєзнавців Долинського району В.Г. Маруценка номіновано на одну з найпрестижніших в Україні відзнак в галузі історії і краєзнавства – премію редакції збірника “Інгульський степ”, яка присуджується за значний внесок в розвиток історичного краєзнавства. Хочеться вірити, що редакція збірника присудить цю премію саме Віктору Григоровичу. Він цього заслуговує своєю більш ніж двадцятирічною наполегливою працею.

Ім'я Віктора Григоровича Маруценка назавжди вписане в золоту книгу збирачів духовних скарбів Степової України, де серед інших, імена таких відомих особистостей, як А. Скальковський, П. Куліш, В. Ястребов, Д. Яворницький, Я. Новицький, Г. Гусейнов, М. Шеремет.

Якщо у Вас, шановний читачу, виникло почуття поваги та вдячності до простої людини, героя цієї статті, який практично за копійки більше двадцяти років збирає духовні скарби для Вас, Ваших дітей та онуків, напишіть просте слово “Дякую” (а якщо бажаєте, то і більше) на електронну адресу музею, де він працює – і це буде найкращим подарунком до його 75-річчя.

Владислав Сердюк, видавець, історик-докторант УВУ (Мюнхен)


Надрукувати   E-mail