Знахідки з глибин тисячоліть

У 2000 році в Заваллівському ліцеї було створено учнівський гурток «Юний археолог», що об’єднав учнів, які виявили бажання досліджувати стародавню історію краю. Гуртківці вивчали наукову літературу, яка стосувалися археології Середнього Побужжя, обстежували пам’ятки, збирали на їхній поверхні «підйомний матеріал» та передавали його науковим установам. З виникненням секції археології при Кіровоградській Малій академії наук вихованці гуртка стали її постійними слухачами, перемагали на районному, обласному та Всеукраїнському конкурсах-захистах наукових робіт.

 Кожної весни та осені діти відправлялись у експедиції – обстежували території поселень, які знаходяться поблизу їхнього селища. А це – пам’ятки культури лінійно-стрічкової кераміки Кам’яне-Завалля, трипільські поселення: Могильне-1, Могильне-2, Могильне-3, Могильне-5, Козачий Яр-1, Козачий Яр-2, Березівська ГЕС, Кам’яне-Завалля-1, Шамраї та інші. Об’єктами досліджень гуртківців стали пам’ятки доби бронзи: кургани та поселення сабатинівської культури: Козачий Яр-3, Козачий Яр-5, Козачий Яр-6, а також черняхівської культури Кам’яне-Завалля (Біла Скеля), Завалля-Радсело, Козачий Яр-7, тощо.

У 2010 році гурток почав співпрацювати із Інститутом археології НАНУ, зокрема зі старшим науковим співробітником О.В.Цвек, яка свого часу проводила розкопки на поселені Березівська ГЕС. Для Академії наук був переданий матеріал з кількох поселень трипільської культури Середнього Побужжя. У 2012 році у збірці «Скотарі та землероби Стародавньої Європи» з’явилася перша публікація керівника гуртка «Нові трипільські поселення на Південному Бузі». Крім того, гурток плідна співпрацює з Одеським національним університетом ім. І. Мечникова та Одеським археологічним музеєм ІА НАНУ, науковцями Д. В. Кіосаком та А.М. Колесниченко.

Частину зібраних гуртківцями артефактів передали до наукових фондів музею, з його співробітниками постійно ведеться листування з приводу нових знахідок на території краю. Спільно зі вченими вихованці гуртка брали участь у розвідках на території Побужжя, побували на розкопках пам’яток Кам’яне-Завалля, Шамраї, Кам’яне-Завалля-1, Жакчик-3.

У нас, в Заваллівському ліцеї побували такі відомі дослідники трипільської культури, як М.Ю. Відейко, Н.Б.Бурдо, а також науковці з Німеччини (Т. Зайле), Польші (М. Домбець), Франції (В. Віссенджер), Великобританії (Дж. Чапмен та Б. Гайдарська), Молдови (С.Церна).

У ліцеї постійно діє експозиція, виготовлена учасниками гуртка, де представлено знахідки від доби пізнього палеоліту до періоду Козаччини. Експозицію складають артефакти, виявлені під час відвідування поселень, а також випадкові знахідки, передані жителями селища. Ми маємо вже кілька тисяч артефактів, більшість з яких – фрагменти кераміки, вироби з каменю, кістки та металу.

У 2012 році на території краю працювала Подільсько-Причорноморська експедиція Одеського археологічного музею під керівництвом Д. Кіосака. В результаті розвідки, проведеної науковцями поблизу смт Завалля, в районі Білої Скелі, було виявлено поселення неоліту, яке належить носіям культури лінійно-стрічкової кераміки ( близько 5200 р.р. до н.е.). У науковий обіг воно потрапило під назвою Кам’яне-Завалля. Територія, на якій знаходиться пам’ятка, систематично розорюється, а артефакти, що періодично з’являються на її поверхні знищуються, тож гуртківці постійно збирають їх – це здебільшого фрагменти ліпного посуду та вироби з кременю.

До найцікавіших знахідок на поселені належать ціла сокира-тесло типу Schuleistenkeil та фрагмент зернотерки з кварциту, а також було виявлено чотири відбійники округлої форми, виконаних з кременю.

У 2017 році під час обстеження розораного поля на околиці села Жакчик Гайворонського району були виявлені нові артефакти, які належать до культури лінійно-стрічкової кераміки: мініатюрна сокира-тесло та кілька фрагментів характерної кераміки.

На правому березі Південного Бугу, поблизу Гнилої Скелі гуртківці виявили місце зі скупченням ліпної кераміки та кісток, про що було повідомлено науковцям Одеського університету ім. І.Мечникова. У результаті розкопок, проведених під керівництвом Д. Кіосака, було встановлено ще одну пам’ятку культури лінійно-стрічкової кераміки.

На території Гайворонського району на даний час відкрито 13 об’єктів трипільської культури. З них 7 належать ранньому періоду та 6 – її середньому етапу. На землях Савранського району знайдено два поселення початку середнього етапу. Жодне з поселень не внесене до Реєстру нерухомих пам’яток історії та культури та не захищається державою і, як наслідок, у результаті сільськогосподарської діяльності їхній культурний шар постійно руйнується.

Одними із найбільших за кількістю памяток археології на Середньому Побужжі є кургани. В 2009, 2016-2018 р.р. вони були оглянуті археологами, які встановили їхні географічні координати та сучасні розміри. Оскільки розкопки там не проводилися, то їхню культурну приналежність встановити наразі неможливо. Стан збереженості абсолютної більшості курганів – незадовільний, деякі з них постраждали внаслідок грабіжницьких дій.

На теренах Середнього Побужжя гуртківці виявили поселення пізньої бронзи, які належать сабатинівській та білозерській археологічним культурам. Зокрема, на поселеннях крім фрагментів ліпної кераміки знайшли навершя кам’яної булави, фрагмент бронзового ножа та кремнієвий наконечник списа.

До випадкових знахідок належить кам’яний розтиральник-«скіпетр», виявлений дітьми на території с. Жакчик Гайворонського району.

Поблизу Білої Скелі гуртківці виявили бронзовий наконечник стріли з двома лопастями та втульчатим отвором, який має аналогії з наконечниками раннього залізного віку і, можливо, належить до кіммерійської або чорноліської культур.

Скіфський період представляють бронзові наконечники скіфських стріл: дволопастної та пірамідальної форм. Перші два з них були виявлені поблизу Завалля та Таужного, інші – біля села Казавчин Гайворонського району. Поблизу селища Завалля, в річці Південний Буг був знайдений наконечник залізного дротика, а на полі – наконечник списа.

До цікавих знахідок, які належать до артефактів Північного Причорномор’я, належать знахідки двох ольвійських монет-борисфенів, виявлених поблизу Білої Скелі та Жакчика. Поблизу Білої Скелі діти знайщли уламки кількох посудин-зерновиків з орнаментами у вигляді валиків, розділених в попереку на частинки пальцевим тисненням та гострим предметом.

Знахідки імпортного посуду представлені фрагментами червоно– і світло-глиняних амфор причорноморських римських провінцій. Датується він ІІІ – ІV ст. Трапляються також амфори кінця ІV– початку V ст. Уламки їх присутні майже на кожному поселені Гайворонщини. Зокрема, це рештки ручок, вузьких горловин, циліндричних ніжок, бокових стінок.

Нерідко на поселеннях гуртківці знаходили точильні бруски, виготовлені з каменю-пісковику, глиняні прясельця біконічної форми.

Заслуговує на увагу прясельце, знайдене на території с. Берестяги Гайворонського району, орнаментоване групами з трьох навскісних ліній, а також виявлене на поселені Козачий Яр-7, виготовлене зі стінки червоно-глиняної амфори.

Серед знахідок юних археологів можна виділити також предмети побуту, такі, наприклад, як бронзове кільце з поселення Жакчик-1, бронзова пряжка з поселення Біла Скеля, бронзова голка та залізна пряжка (Козачий Яр-7), намистинка з рожевого каменю з поселення Сабатинівка-Синицівка, скляні намистинки та фрагмент персня із вставкою із синього скла з Березівської ГЕС, фрагмент персня з жовтого скла з вирізьбленим профілем жінки.

Нумізматичний матеріал з черняхівських поселень представляють знахідки срібних римських денаріїв, мідних – фоліса та полуфоліса.

Загалом зібрання гуртка складають 35 монет, які були переважно передані до шкільного музею Заваллівського ліцею місцевими жителями. Часовий діапазон карбування монет складає від правління Веспасіана (69-79 р.р.) до Константина ІІ (337-361 р.р.).

Артефакти доби середньовіччя представлені залізним наконечниками стріл ХІ-ХІІІ ст., знайденими в селищі Саврань Одеської області та в селі Бандурове Кіровоградської області. До озброєння належить залізна сокира доби Козаччини, виявлена поблизу села Кам’яний Брід Благовіщенського району Кіровоградської області.

Олександр Пересунчак, вчитель історії комунального закладу «Заваллівський ліцей» Гайворонської районної ради Кіровоградської області, керівник гуртка «Юний археолог», науковий керівник секції археології Кіровоградської Малої академії наук учнівської молоді


Надрукувати   E-mail