Чотири дні у кишені фартуха... А до того майже 80 років пролежала в попельнастівській землі загублена солдатська запальничка. Знайшла її у себе на городі Лідія Олександрівна Таладіон, вчителка-пенсіонерка. Вона й передала її 25.04.2018 до музейної колекції.
Гладесенька, жива, блискуча солдатська іграшка. Більше ніж іграшка! Відбиток чиєїсь душі. Шматочок індивідуального простору, затишку і тепла. Тут згадається і мамина свічечка, і бабусина лампадка, і піч, і жовто-гарячі віконечка зимового села чи міста. Скільки всього на одній долоні!
Так, діди воювали. Але не тільки з ворогом. Воювали з холодом і дощем, жлобкуватим старшиною, і штабними "крисами", з мокрою шинелею та незручним взуттям. Тютюн, вогонь, спогади і мрії.
Гільза від патрона і трошечки фантазії... Така от фронтова саморобка, що гріла не тільки тіло, а перш за все душу. Знаряддя смерті – пристосоване для комфортного життя. Настільки, наскільки це можливо на фронті. На будь-якому фронті! У будь-якому столітті!
Валерій Жванко