Сьогоднішня ситуація в Україні мені нагадує катастрофу «Титаніка». Пароплав «Україна» зіштовхнувся з гігантським айсбергом «Росія» і отримав величезну пробоїну в корпусі. На її ліквідацію кинуто всі наявні сили (ЗСУ, волонтери, владні інституції, військова промисловість, допомога партнерів). Але цього недостатньо, і наш пароплав, хоч і не тоне, проте має затоплені відсіки (у вигляді окупованих територій) і потребує мобілізації зусиль не тільки команди, але й пасажирів.
І не тільки третього класу, але й другого, і першого (найвищого), щоб утримати судно на плаву. Всіх! А в цей час пасажири першого класу не просто відмовляються брати участь у ліквідації катастрофи, але й поводять себе так, неначе навколо нічого не відбувається. Для них грають оркестри, працюють підйомники на «Буковелі», заклади сфери розваг, течуть в кишені гроші від комбінацій на військовій допомозі, стеляться нові дороги, будується елітна нерухомість… Деякі пасажири другого класу звинувачують у всіх бідах нинішнього капітана пароплава і вимагають його звільнення. Ці телепні так і не усвідомили, що пароплав у нас один, і якщо він піде на дно, рятувальних шлюпок не вистачить для всіх класів. А обов’язок боронити свою країну від ворога абсолютно не залежить від класу каюти. І клас каюти нікого від цього обов’язку не звільняє.
Думаю, що настав час нарешті перевести країну на військові рейки, працювати в три зміни і все віддавати фронту, а не дорогам і стадіонам. А лижникам роздати повістки, хай під Авдіївкою по мінних полях катаються.
Але у нас залишається надія перевернути ситуацію навпаки і зробити Україну айсбергом для російського «Титаніка»…
Віктор Делюрман