Під час минулотижневого приїзду колишнього куратора від партії «Слуги народу», а тепер і голови її обласної організації Микити Потураєва до нашого міста, ясна річ, не могло не виникнути запитання щодо його так званого лідерства, а точніше призначення головою осередку партії уже після того, як її члени обрали якого б там не було, але свого – Олександра Дануцу.
Пан Микита відповів сайту «Весь Кіровоград» не досить переконливо, але таки щиро:
– Йшли дискусії про конфігурацію керівництва, приймалося рішення також про підсилення, фактично – про політичних керівників кампанії в регіонах. Взяли там, де були найкращі цифри, взяли ті регіони, де ми розуміли, що в нас було найбільше прихильників, і саме на ті регіони їхали люди, які знаються додатково в політичних технологіях, саме як я, або мають ще додаткову політичну вагу.
Ті партії, які побудували розгалужену організаційну структуру, Потураєв вважає застарілими. Зокрема, «Батьківщина», яка має осередки мало не у 400 районах, для нього просто калька КПРС. Свого часу я писала про волюнтаризм з боку керівництва цієї партії, коли порушувались або взагалі не дотримувались демократичні процедури. Саме цим вона справді була схожа на КПРС.
Але потураєвський підхід до створення і розвитку партії взагалі не передбачає її класичної моделі: ідея – люди – фінанси. Чіткої ідеї у «Слуги народу», схоже, нуль. Тому для них Кіровоградщина й базовий регіон (це теж підкреслив Потураєв) – і не прозахідні, й не проросійські. Локшину на вуха, мовляв, вішати зручно.
Люди у «Слугу народу» підтягуються, але в основному ті, які побачили тут чудовий трамплін у владні крісла, і серед них, як показали минулі парламентські вибори, трапляються всякі – і мох, і трава, і жабка крива, а дієвого фільтру немає. Таким фільтром мало б бути поступове зростання лідерів у місцевих осередках, де б ними, за умов дотримання демократичних процедур (вони ж недарма викристалізувались у ході світового досвіду!), не змогли б стати скопрометовані чи випадкові люди. Справжня партія не постає за день чи за місяць. Їй аби вирости, завоювати авторитет і вплив, потрібен час.
І, за класичною схемою, – фінанси. У «Слуги народу» з ними теж нібито не дуже. А з чим дуже? З маніпуляцією свідомістю людей. Сама перемога Зеленського і «СН» – грандіозний психотропний експеримент над українцями, особливості якого ще будуть викриватись і аналізуватись. Микита Потураєв, до речі, радник Зеленського з політичних питань. Тож, усе, що він говорить, цілком накладається і на їхню політику взагалі.
Та, схоже, чергова маніпуляція може обламатися. Бо на місцевих виборах виборці все-таки, мають інші критерії. Навіть якби зняли ше один варіант серіалу «Слуга народу мєсний», то удруге така маніпуляція таки не пройшла б. Потураєв зазначив, що після місцевих виборів у політсилі планують розпочати дискусію про те, якою має бути партія у ХХІ столітті. Хто ж ставить воза поперед коня? Ще пару виборів і, схоже, не буде про що дискутувати взагалі.
Але Микита Потураєв, за освітою вчитель англійської мови, який встиг докластьися до багатьох політичних проєктів, у тому числі олігархічних, своєю політичною вагою штампоне ще якусь партію. Яку вам треба?
Світлана Орел