24 квітня відзначається 105-а річниця Геноциду вірмен в Османській Туреччині. Нагадаємо, напередодні Першої світової війни в Османській імперії жило два мільйони вірмен. Близько півтора мільйона їх було знищено за період з 1915 по 1923 рік. Серед жертв були вірменські журналісти, письменники, мислителі…
Цю трагедію визнали більшість цивілізованих країн світу: США, Італія, Франція, Канада, Німеччина, Швеція, Нідерланди, Чехія, Литва та багато інших. На жаль, українська влада ні у минулому, ні у нинішньому форматі через певні політичні інтереси Геноцид вірменського народу не визнала. Більше того, у листі МЗС від 26 березня 2020 року, підписаному заступником міністра закордонних справ В.М. Боднарем, зазначено: "У контексті 105-х роковин трагічних подій в Османській імперії (24 квітня 1915 р.) та можливим проведенням вірменською громадою в Україні (у разі скасування обмежувальних заходів у зв’язку з пандемією COVID-19) просимо врахувати, що позиція нашої держави залишається незмінною – Україна не визнає "геноцид вірменського народу". Також Боднар просить українських чиновників-адресатів свого листа не брати участь у пам'ятних заходах і не використовувати термін "Геноцид вірмен".
Уже не секрет, що цей лист викликав хвилю обурення. І не лише серед представників вірменської громади України. Наприклад, депутатка ВРУ нинішнього скликання Дарина Володіна назвала цю заяву абсурдною. Її підтримали ще кілька депутатів, низка громадських активістів, науковців та діячів культури.
Тігран Хачатрян, очільник вірменської громади у нашому краї, коментуючи, наголосив, що висловлює лише свою окрему думку, як громадянина України: "Про цей злочин свідчить багато історичних фактів. Про нього слід говорити не для того, щоб когось принизити, а щоб запобігти повторенню, не допустити більше ніколи нищення будь-якого народу. Україна – наша країна і визнання Геноциду вимагають громадяни України вірменського походження. Ми не можемо погодитися, що у нашій країні, політику ставлять вище людських цінностей. Ми відстоюємо інтереси України, як демократичної країни, для цього ми обирали не безвідповідальних політиків. З Вірменією стосунки можуть бути теплі чи не дуже, але ми не відповідаємо за позицію Вірменії. Наше звернення про визнання Геноциду вірмен – це у першу чергу демократична вимога громадян України. Нехай наш президент і наші депутати чесно скажуть нам, чим вони керуються у цьому питанні. Нехай пояснять відмінність їхньої позиції від позиції таких країн як Франція, США, Бельгія чи Швейцарія".
Як відомо, нинішня епідемія не відмінила, а лише змінила формат заходів, приурочених до 105-річчя Геноциду вірмен. "На вулицях багатьох міст, де представлена вірменська громада, будуть встановлені банери, білборди, сітілайти та інші соціально орієнтовані інформаційні матеріали про Геноцид вірмен. Традиційне покладання квітів до меморіалу, пройде з дотриманням усіх правил карантину і не буде носити масовий характер", – підкреслив виконуючий директор Спілки вірмен України Овакім Арутюнян.
Нині в Україні триває ціла низка заходів, в основному інформаційних, гуманітарних, історико-культурних, які транслюються телеканалами та поширюються через Інтернет-мережі. У них беруть участь і представники Спілки вірмен України Кіровоградської області. Зокрема, вони поширили відеоролик «Дякуємо за шанс розквітнути знову. Вірмени» та посадили кілька дерев біля пам’ятного знаку "Хачкар" на честь усіх невинних жертв усіх народів.
За повідомленням віце-прем'єра Вірменії Тіграна Авіняна, уряд від імені всіх громадян країни поклав до меморіалу Геноциду вірмен 105000 квітів.
Роман Любарський