У ході реалізації проєкту «Від якісної комунікації до участі громади у прийнятті рішень» відбулось чергове онлайн-обговорення. Цього разу на тему необхідності реформування законодавства про політичні партії. У заході взяли участь народні депутати нинішнього та попереднього скликань, відомі політологи, політтехнологи та громадські активісти.
«На мою думку, ця тема давно назріла і є надзвичайно важливою. Ми сьогодні маємо сотні політичних проєктів і одиниці партій. В цих структурах не йдеться про внутрішню демократію, відкритість, прозорість фінансування та звітування. У більшості відсутня ідеологія, як така. Більшість з існуючих партій працює виключно під вибори», – розпочав дискусію голова Асоціації Політичних Наук Дмитро Сінченко.
На думку одного з провідних політологів країни Володимира Цибулька, закон про політичні партії терміново слід приводити до нових реалій. «У нас нарешті прийнятий новий Виборчий кодекс і, як мінімум, необхідно узгодити законодавство про політичні партії з ним. Але це не єдине, що варто змінювати. Важливим пунктом є центри прийняття рішень в середині партій. У більшості випадків у них є одна печатка в центральному офісі, і всі рішення приймаються там. Але ж регіональні списки формуються на місцях. На моє глибоке переконання, треба зробити обов’язковим реєстрацію осередків, як юридичних осіб з правом підпису і печатки». Окрім того, Володимир Цибулько вважає, що слід приймати жорсткі рішення щодо тих партій, які роками не беруть участі у виборах, а відіграють технічну роль, наприклад, для отримання квот у виборчих комісіях та спостерігачів для тих, хто більше заплатить.
А от кандидат політичних наук Ростислав Балабан вважає, що в першу чергу слід урегулювати питання фінансування партій. «Поки фінансування непрозоре, нічого доброго з партій не вийде. Вони так і лишатимуться кишеньковими структурами олігархів чи бізнес-груп. Хтось скаже, що зараз партії звітуються. Так, але звіти в них на незначні кошти, а решта витрат іде чорним кешем. Так не повинно бути». Також пан Ростислав зауважив, що партії в погоні за грошима від спонсорів забувають про виховання нових лідерів, і саме тому ми сьогодні не бачимо молодих політиків, які здатні претендувати на провідні посади.
На думку політичного консультанта Михайла Мицюка, більшість з тих, хто називає себе партією, не є такими по своїй суті. А ще Михайло виступив за розвиток регіональних партій, які займатимуться виключно питаннями окремої області. «Це дасть змогу виховати місцевих лідерів, а також підніме на загал проблеми окремого регіону. Для місцевих виборів це саме те, що треба».
Голова «Асоціації Політичних Наук» Дмитро Сінченко та керуючий партнер компанії PGR Consulting Group LLC, засновник Школи Мерів Руслан Рохов запропонували ідею фінансування партії громадянами з власних податків, посилаючись на досвід Польщі. Тобто, коли сам громадянин обирає, якій партії віддати, наприклад, 1% ПДФО з 18%, які сплачуються в бюджет. На думку експертів, це збільшить залученість громадян в політичний процес і збільшить зацікавленість українців тим, що відбувається в партіях, та їх діяльністю.
«Ми не можемо обмежити можливість реалізації прагнення фінансувати в різний спосіб свої партії комусь. Ті, хто цього прагнуть, точно знайдуть можливість інвестувати свої гроші в формування сприятливого для себе середовища. Ми можемо лиш поставити собі на меті збільшення кількості громадян, які фінансують політичний процес, тим самим збільшивши число акціонерів країни, які беруть участь в процесі ухвалення рішень» - зауважив Руслан Рохов.
Народний депутат від партії влади «Слуга Народу» Олексій Жмеренецький погодився з доцільністю ідей Рохова і Сінченка, в той же час він вважає, що варто забути про ідеологічні партії, оскільки сьогодні це нікому не треба. «Людям не цікаво розбиратись в ідеологіях. Взагалі це питання позаминулого століття. Головне – це питання фінансування партій, решта абсолютно вторинне. Окрім того, хочу наголосити, що будь-які спроби зарегулювати питання внутрішніх стосунків в партії – наступ на демократію», – наголосив Олексій.
Абсолютно протилежної думки притримується політичний експерт, народний депутат кількох минулих скликань Володимир Куренной: «Тема реформи політичних партій не просто важлива, вона надважлива. І мені дивно, чому в нас так мало людей приділяють цьому увагу. Давайте почнемо з того, що партій в Україні нема. Без ідеології партія не можлива. Без ідеології це що завгодно: гурток за інтересами, бізнес проєкт, але не політична партія. На жаль, в Україні ця культура наразі відсутня». Пан Володимир притримується позиції, що в першу чергу необхідно врегулювати питання внутрішньої демократії. На його думку мають зникнути такі поняття, як закриті з’їзди і конференції партій, зі Статутів слід прибрати двозначні норми, наприклад «призначення голови осередку», адже голова має виключно обиратись. «Можливо всі ці норми внутрішньої демократії доведеться уніфікувати і прописати, як пряму норму Закону. Тоді, з часом, ми привчимо партії працювати так, як вони мали б це робити», – говорить Володимир Куренной.
Депутат Кропивницької міської ради Олександр Цертій вважає, що необхідно звернути увагу на діяльність фейкових партій. «У нас сотні партій, які від виборів до виборів міняють власника, назву і відпрацьовують якусь короткотермінову задачу, яка зовсім не стосується того, чим мають займатись партії. В законодавстві має бути чітко прописаний механізм позбавлення таких псевдо-партій реєстрації», – наголошує Олександр.
За результатами обговорень народні депутати та експерти планують розробити відповідний законопроєкт і винести його на розгляд сесії Верховної Ради.
Проєкт «Від якісної комунікації до участі громади у прийнятті рішень» триватиме до кінця травня. Він реалізується Асоціацією Політичних Наук в межах Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне представництво», що виконується Фондом Східна Європа.
Прес-служба «АПН»